Що буде з цифровими платежами у 2024 році – шість основних трендів

Зараз ми спостерігаємо хвилю розвитку фінтеху в нашій країні. І самі активно формуємо ринок, вчасно підхоплюючи та розумно впроваджуючи світові тренди.

А вони наразі такі:

• штучний інтелект;
• цифрові гаманці;
• криптоактиви та CBDC (цифрова валюта центрального банку).

Ми з моїми колегами по ринку активно дискутували щодо розширення цього списку. Зокрема, йдеться про:

• open banking (відкритий банкінг);
• customer journey (клієнтський шлях);
• розвиток технологій (домінування software над hardware тощо).

Кажучи про впровадження світових трендів в українських реаліях, я недарма акцентую на слові "розумно". За останні роки шлях спроб і помилок для гравця практично кожного ринку значно скоротився. Тож правильне і своєчасне впровадження нового рішення повинно мати під собою міцний ґрунт у вигляді ретельно проведеного аналізу й повної впевненості в тому, що це — те, що саме зараз усім нам треба.

Наприклад, штучний інтелект. Думки колег по ринку щодо перспектив застосування інструментів ШІ вельми відрізняються. Зокрема у "ПриватБанку" очікують, що штучний інтелект буде вирішувати, як відбуватиметься процесинг платежу, а також допоможе мінімізувати клієнтський шлях. Водночас в Rozetka Pay зізнаються, що дуже обережно використовують у роботі можливості штучного інтелекту й мають набагато більші очікування від перспектив впровадження в Україні відкритого банкінгу.

Ми в UAPAY бачимо в штучному інтелекті великий потенціал, зокрема у можливості спростити певні внутрішні процеси. Все більш очевидним стає перевага штучного інтелекту в автоматизації процесів із виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу та санкційних вимог. Наприклад, потужності ШІ дозволять ефективно збирати і опрацьовувати інформацію, прискіпливо й оперативно при цьому аналізуючи всі дані, по-справжньому розкриваючи всі можливості ризикорієнтованого підходу. 

Щодо клієнтського шляху, мої партнери по дискусії з TASLink впевнені, що найефективніший customer journey — це його "відсутність": щоб кількість дій клієнта була зведена до мінімуму і йому не треба було взагалі нічого робити. Ми з колегами тієї ж думки.

Цікавий у цьому плані досвід Польщі, а саме — метод оплати кодом Blik. За нашими даними, ним користуються 45 % українців, що тимчасово мешкають у Польщі. Споживачеві достатньо мати мобільний застосунок, у якому можна згенерувати код, щоб:

• здійснити оплату в офлайн магазинах;
• оплатити покупку в інтернеті;
• зняти готівку в банкоматі чи поповнити рахунок;
• миттєво переказати кошти тощо.

Мати платіжну картку із собою не потрібно, додаткових підтверджень безпеки оплати також. Клієнтський шлях зведено до мінімуму, наскільки це наразі можливо. У нас такого досвіду поки що немає.

На сьогодні проблема полягає в технологічному розв'язанні цього питання з точки зору безпеки. Як не крути, а проводити наразі операції без 3d Secure не ризикне ні банк-еквайєр, ні представник фінтеху. Не кажучи вже про те, що кінцевий споживач (покупець) поки не готовий довірити купу своїх персональних даних еквайєру задля спрощення процедури оплати.

І, до речі, це питання довіри поки дуже гальмує ще один трендовий інструмент, який мав прийти до України у 2023 році, але через повномасштабну війну його впровадження відклалося до 2025 року. Це відкритий банкінг, початок роботи якого має і дещо розвантажити банківські установи, і відкрити нове вікно можливостей для фінтеху, і надати набагато ширший спектр послуг для кінцевого споживача тощо.

Багато гравців ринку не приховують того, що чекають на старт функціонування відкритого банкінгу більше, ніж на врегулювання питання з криптоактивами та впровадження CBDC (цифрової валюти центрального банку). Хоча ось якраз із цим трендом Україна, на жаль, пасе задніх порівняно зі світом — й особисто я вважаю це катастрофічним.

Де-юре в Україні крипти ніби немає. Регуляторне законодавство — у розробці. Можливості офіційно здійснити оплату, як у багатьох країнах Європи та світу, немає. Де-факто на багатьох сайтах можна побачити пропозиції розрахуватися за товар шляхом поповнення криптогаманця. А найактивнішими користувачами криптоактивів раптово виявляються українські можновладці, що намагаються дати хабаря біткоїном. Ця сфера має бути легалізована. Є готові європейські рішення і з криптоеквайрингу, і з ліцензіями на обмін. Тільки бери й імплементуй. Але ми поки жахливо відстаємо. Як і з цифровою валютою центробанку. 

При тому, що, за даними MasterCard, в Україні цифровими гаманцями користуються 50% споживачів, тоді як у світі таких споживачів 30%. Також простежується позитивна динаміка платіжної інфраструктури України: з початку року кількість торговельних POS-терміналів зросла на 17,1%, а кількість пунктів продажу, що приймають платіжні картки, збільшилася на 35%. А в третьому кварталі 2023 р. топ-3 безготівкових операцій в Україні за кількістю розподілилися так:

• 73,6 % — розрахунки з використанням платіжних терміналів; 
• 13,9 % — операції з оплати товарів/послуг в мережі Інтернет; 
• 8,2 % — перекази з картки на картку.

Не останню роль у зростанні кількості безготівкових операцій та, зокрема, пунктів продажу, що приймають платіжні картки, відіграє розвиток технологій. До прикладу, tap-to-phone, яка багатьма гравцями українського ринку ще сприймається як нішева історія, але є привабливою альтернативою класичним POS-терміналам. Не в останню чергу через зрозумілість та легкість роботи із цією технологією — що повертає нас до моменту спрощення клієнтського шляху та фінмононбордингу.

Фактично це ілюстрація світового тренду перенесення уваги із розробки hardware-обладнання на розробку та впровадження software-технологій, що веде за собою оптимізацію інвестицій та, зрештою, появу більшої кількості цікавих можливостей для клієнтів. Й у виграші зрештою залишаться ті компанії, які не просто хочуть впровадити черговий трендовий інструмент, а наполегливо працюють із ним, адаптуючи під вимоги ринку та клієнтів.

Трансформація цифрових платежів, приведення їх до європейських та світових стандартів неможлива без здорової та потужної конкуренції на ринку. Тішить, що саме це наразі ми і спостерігаємо в Україні. Засмучує, що попереду дуже багато роботи над законодавством і важких діалогів індустрії із державою. Проте ми віримо, що завдяки спільній праці всіх учасників ринку результатом стане синергія і, як наслідок, побудова нового якісного продукту.