Насправді "ветеран" не дорівнює "пільговик". Ось чому

Військові, які повертаються до цивільного життя, прагнуть фінансової стабільності та незалежності. Багато з них таку незалежність вбачають у започаткуванні власного бізнесу. За даними опитувань Українського ветеранського фонду, 50,14% ветеранів та близько 62,89% чинних військовослужбовців хотіли б зайнятися власною справою, підприємництвом.

Для ветеранів, які звикли бути корисними, це не лише спосіб забезпечити себе та свої родини, але й можливість зробити свій внесок у розвиток економіки — створюючи робочі місця та сплачуючи податки. І я вже не кажу про те, що в більшості випадків для самого ветерана власна справа — це один із можливих шляхів повернення до цивільного життя. Тобто фактично ветеран сам створює собі умови для успішної реінтеграції в суспільство, а виграє від цього держава загалом і громади зокрема.

З 2022 року Український ветеранський фонд через свої програми фінансує розвиток ветеранського підприємництва. На сьогодні фонд уже підтримав 857 бізнес-проєктів ветеранів, членів їхніх родин, а також ініціатив для ветеранів від громадських обʼєднань. Сума фінансування — 432 млн грн за конкурсними програмами "Варто". Ще 11,2 млн грн виділено за програмою мікрофінансування, що передбачає відшкодування до 20 000 на придбання обладнання для ведення бізнесу.

Окрім програм макро- та мікрофінансування ветеранського підприємництва ми створюємо проєкти менторства, надаємо фахові юридичні консультації та працюємо над програмами перекваліфікації й стажування для ветеранів. Адже гроші — це лише один з інструментів. Найважливіше — це знання, навички та вміння, які дозволяють ветеранам не просто розпочати, але й успішно розвивати свій бізнес.

Щоб кожен ветеран міг вільно реалізовувати свої підприємницькі ініціативи, чітко бачити їх перспективи та виклики, які доведеться долати, потребуємо також відповідного законодавчого підґрунтя. Разом з іншими ветеранами я особисто брала участь у розробці законопроєкту "Про ветеранське підприємництво", який, сподіваюся, незабаром стане законом і спростить умови ведення бізнесу для ветеранів та членів їхніх родин.

Проте суспільство бачить іншу картинку. Якщо запитаєте у пересічних громадян про роль ветеранів, з-поміж іншого обовʼязково почуєте щось про пільговиків, яким маємо виплачувати чи не захмарні суми. З кожним роком повномасштабної війни повага до ветеранів, на жаль, знижується, це показують наші дослідження.

Натомість наведу два промовисті факти: ми в Українському ветеранському фонді підрахували, що надана нами підтримка на розвиток ветеранського підприємництва менша, ніж сума податків, сплачених ветеранами у свої громади, а переможці наших конкурсних програм уже створили щонайменше 731 нове робоче місце.

Уявлення про ветерана як про пільговика обмежує сприйняття його потенціалу, створює перешкоди для його реалізації. Ветерани не лише потребують підтримки, але й можуть активно сприяти розвитку суспільства в різних сферах — від бізнесу до громадських ініціатив. Багато з них мають унікальні навички, досвід і лідерські якості, які можуть бути корисними. У багатьох ветеранів є лідерські якості та досвід ухвалення рішень у складних ситуаціях. А тому суспільство має бачити в них сильних, самостійних та компетентних людей, здатних впливати на розвиток країни.

Уже сьогодні держава, бізнес, міжнародні партнери та громадські інституції повинні обʼєднувати зусилля, щоб підсилювати спроможності ветеранів — створювати умови для розвитку ветеранського підприємництва, змінювати суспільні уявлення про ветеранів. І тоді обовʼязково отримаємо результат.