Наскільки Вищий антикорупційний суд тепер спроможний вести справи корупціонерів?

У жовтні ВАКС засекретив половину, а саме 3 із 6 своїх вироків, що стосуються топкорупції. Без пояснень, чому хабарі та звільнення від відповідальності топчиновників стають таємницями для суспільства.

Що далі, то більше питань щодо діяльності ВАКС. Пам’ятаємо суддю Ткаченка, який звільнив Ярослава Лугового, одного із підозрюваних у справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку, в якій також фігурує олігарх Ігор Коломойський. Потім той же суддя ВАКС відмовив в арешті активів Коломойського. ВАКС закрив справу Роттердам+, де йшлося про 20 млрд грн збитків держави. 

Але найбільші питання саме щодо секретності. Виникає відчуття, що хтось хоче, щоб суспільство не бачило і не ставило питань "Чому?", "На яких підставах?". Коли адвокат ексголови Верховного суду, якого викрили на одержанні $2,7 млн хабаря, отримує умовний термін і зобов’язання зробити донат на армію дронів, коли міністру часів Януковича Злочевському виписують штраф за рекордний хабар. Мені не зрозуміло: чому все це засекречується? 

Єдина логічна відповідь – аби уникнути звинувачень у корупції суддів ВАКС. Виникає стійке враження, що всі ці угоди зі слідством – це такий собі лайфхак з легалізації корупції. Вважаю подібні угоди дуже поганими прецедентами, які дають сигнал усім корупціонерам, що не варто боятися НАБУ та ВАКС, бо у фіналі буде можливість просто офіційно відкупитися та/або дати потрібні слідству (чи не тільки слідству) показання. Нагадує торгівлю індульгенціями. І для мене зрозуміло те розчарування, в результаті якого звільняються працівники НАБУ останнім часом.  

Зараз із підставами для такого розчарування я зіткнувся особисто, намагаючись зробити матеріал щодо гучної справи Укргазбанку, яку зараз розглядає ВАКС і яка знаходиться саме на стадії розгляду угод зі слідством.

Нагадаю, фігуранти справи – колишнє керівництво банку на чолі з Кирилом Шевченком, ексголовою НБУ. Справа розслідувалася із 2019 року за звинуваченням у розтраті 206 млн грн коштів банку. У серпні відбулася зміна кваліфікації справи на ст. 255 ККУ, і слідство стало розглядати фігурантів як членів злочинного угруповання, діяльність якого спрямована на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

Набагато більш жорсткі санкції за новою статтею обумовили появу угод зі слідством. Найцікавіша з них – угода з ексзаступником правління Укргазбанку Олександром Ігнатенком. Який після роботи в Укргазбанку працював на аналогічній посаді в Укрексімбанку. На сайті ВАКС було розміщення інформації щодо засідання за участю Ігнатенка та інших фігурантів справи. 

Я направив журналістський запит до ВАКС із питаннями: чи укладені угоди зі слідством, чи отримали учасники угод зміну кваліфікації звинувачення, яка сума коштів державі вже відшкодована та яка планується до відшкодування. 

У відповідь я отримав лист, підписаний керівником апарату ВАКС Богданом Крикливенком. У листі не було жодної відповіді по суті питань. Натомість Крикливенко зазначав, що втручання у здійснення правосуддя або вплив на суд та суддів – забороняється, і запевняв, що ВАКС "суворо дотримується" норм законодавства.

Особливо дивною ця відповідь виглядала з огляду на те, що у досить близькому минулому Крикливенко був керівником Секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини. І, мабуть, чудово розуміє, що жодним тиском на суд або суддів журналістський запит не є і жодних законів України – не порушує. 

Вся ця ситуація виглядає логічною ланкою нової "секретної" політики антикорупційної вертикалі, яка чомусь дуже схожа на те, що в судовій і правоохоронній системі існує вже більш ніж 30 років – політику непрозорості та кулуарного ухвалення рішень. Прошу голову суду Віру Михайленко дати оцінку діям її підлеглого і повідомити, чи є ці дії частиною нової, закритої від суспільства політики ВАКС.