Почав читати книгу Why Empires Fall кембриджського економіста John Rapley та історика з Королівського коледжу Лондона Peter Heather. Книга позиціюється як переворот нашого погляду на занепад імперій.

З перших же сторінок проголошується основна теза: ключова причина занепаду імперій не всередині метрополій, а в тих процесах, які відбуваються на периферії.

Ну, ми це знали у ХХ сторіччі як національно-визвольні рухи, але автори прикладають ту саму тезу до Римської імперії, використовуючи дані археологічних досліджень останнього півстоліття для розвінчання класичної тези Ґіббона, що Рим занепадав економічно протягом тривалого часу, а врешті завалився остаточно.

Незадовго до свого розпаду, стверджують автори, Рим був на піку економічного зростання. Причини занепаду були на периферії: тамтешні еліти стали набагато самостійнішими, ніж того хотів імперський центр.

Якщо докласти цю модель до нинішньої російської імперії та України як її донедавна колонії, то наш економічний і політичний успіх означає смерть імперії навіть тоді, коли безпосередньо оновлена Україна не загрожує росії (не витісняє з ринків тощо).

Російське вторгнення має на меті відстрочити процес, який є невідворотним. Вони думають, що час можна зупинити й повернути назад. Але ми знаємо, що вони погано вчили історію.

Ось чому наше завдання не просто вижити, а стати успішними.

А ще важливо, щоб рухалися Кавказ, Поволжя та Сибір. Незалежність Татарстану, Башкортостану, Чеченської республіки Ічкерія, Інгушетії, Саха-Якутії та інших спроможних республік поставить хрест на імперії. Далі почнеться якась інша історія. Середньовічні королівства та ранньомодерні міста не були нащадками Римської імперії, це була зовсім інша історія.

Ми можемо чекати, коли це станеться. Ми можемо прискорити цей процес. Ми можемо сильно прискорити цей процес. Вибір за нами.

Оригінал