Концентруючись на візії — ми програмуємо наше майбутнє

Ми можемо і маємо любити різну Україну.

Але що є Україною? Географія, нація, історія, цінності?..

Географія наша змінювалася. Змінювалися уклади, пісні.

Але залишалася воля, швидкість і гнучкість (те, що зараз ми б назвали підприємливістю, інноваційністю, адаптивністю).

Країна, Незалежність, Держава — це не історична даність. Це, те, що ми творимо і відстоюємо щодня.

Отже, лише один день на рік — день Відновлення Незалежності.

А кожен день — творення Незалежності. "Власновільність" — гарне слово від Миколи Міхновського.

А це означає — субʼєктність.

Це означає — не боятися.

Це означає — змінювати.

Кордони — як свідчать останні 10 років — нам не гарантує Статут ООН, міжнародне право і наш цивілізаційний вибір. Кордони — це результат сили, субʼєктності, звʼязаності.

Інститут національної памʼяті сам не забезпечить субʼєктність України, коли таланти три десятиліття вичавлюються з країни.

Перейменування вулиць в Одесі дає справжній ефект, коли паралельно знищується контрабанда.

Так, нам потрібно все одночасно. Але вишиванка на свята не може бути виправданням проваленої судової реформи чи слабкодухості під час проведення економічних реформ.

Нова українська школа потребує нових українських вчителів (в сенсі сенсів, мислення, відносин).

Лідери мають підіймати на прапор візію, а не страхи.

Громадяни – ставати самостійними.

А всі ми разом кожною справою доводити собі і світу, що ми країна, яка вдалася. Вдалася як найкраще місце для народження дітей, ідей, бізнесів, творів.

І майбутнього.