Іноземні інвестиції в Україну стримують не високі податки. А ось що

Ви здивуєтеся, але одна із проблем низького рівня іноземних інвестицій в Україні до війни – зовсім не величина ставок податків.

А нестабільність податкового законодавства, асиметричність застосування (коли одні платять, а інші – оптимізують), суб'єктивне трактування норм законодавства фіскальними органами та високий рівень транзакційних навантажень, "навішених" на бізнес (від сплати податків за працівників до мобілізації).

Багато іноземних інвесторів кажуть – у вас нестабільна податкова система, щороку хтось вигадує новий проєкт податкового кодексу і на кожні вибори ваші політики йдуть з обіцянкою провести "податкову реформу та все поміняти".

А інвестору потрібен обрій планування на 5-10 років, податковий план є частиною загального бізнес-плану та бізнес-моделі, особливо під час розрахунку фінансових потоків, на розмір яких податки впливають безпосередньо, наприклад, відшкодування ПДВ із капітальних витрат або модель податку на прибуток.

Податковий кодекс був ухвалений в Україні у 2010 році й набув чинності у 2011 році.

І з того часу вже буде 14 років, як в Україні безуспішно щороку намагаються проштовхнути ту чи іншу альтернативу.

Про які інвестиції в таких умовах може йтися навіть без фактора війни?

Зрозумійте мене правильно – я вважаю, що податкова система у нас не є досконалою і її потрібно змінювати.

Але її не можна робити пам'ятником особистим амбіціям.

Тим більше, що у нас люблять лише "гратися" ставками, але ніхто не хоче зняти з бізнесу транзакційне навантаження, виключити асиметричність у застосуванні податків тощо.

Потрібна політична воля для того, щоб створити скоординовані зусилля для ухвалення нового податкового кодексу, а потім років на десять заборонити навіть згадувати про "податкову реформу".

Потрібно дати інвесторам гарантії незмінності податкового законодавства на період окупності інвестицій у складні проєкти, а це – від п'яти до десяти років.

Оригінал