Невизначеність як нова норма. Які екстрені протоколи стали порядком денним Нацбанку

Рік тому у цій залі перед поважною публікою на Літніх зборах Central Banking, отримуючи нагороду Національного банку України як кращого центробанку року, я розповідав про той екзистенційний бій, який прийняла Україна. Про перші антикризові рішення Національного банку, які можна порівняти, напевно, з роботою військового медика. Тактична медицина вимагає в разі важкого поранення за будь-яку ціну і якнайшвидше зупинити кровотечу, бо вона вбиває, навіть якщо задля цього доводиться наглухо перетиснути пошкоджені судини "турнікетом". У мирних умовах це виглядає як злочин... Однак у надзвичайних умовах – це порятунок. Хай і на обмежений час… 

У 2022 році, коли в один момент країна втратила третину ВВП, 20% територій були окуповані, а міграція (внутрішня та зовнішня) сягнула немислимих 16 млн осіб, економіка та фінансовий сектор потребували від Національного банку такого "турнікета".  

Ним став пакет антикризових заходів. Він був напрацьований завчасно і оперативно калібрувався відповідно до масштабу викликів. Національний банк добре виконав "домашнє завдання" після кризи 2014-2015 років. Саме тоді Росія окупувала Крим. Відтоді центробанк суттєво посилився інституційно, а банківський сектор пройшов реформування, яке зміцнило його.  

Нагадаю вам лише ключові антикризові заходи перших годин та тижнів від моменту повномасштабного вторгнення.

Перше. 24 лютого 2022 року Національний банк зафіксував обмінний курс гривні до долара США та запровадив низку заходів з контролю руху капіталу. Так ми запобігли паніці, відпливу капіталу та знизили девальваційний тиск.  

Друге. Адаптація операційного дизайну монетарної політики, розширення доступу до підтримки ліквідністю та низка заходів, які пом’якшили негативний вплив початкового шоку війни на показники діяльності банків, захистили інтереси клієнтів банків, насамперед вкладників, а також підтримали безперервність платежів.  

Третє. Підтримка бюджету. НБУ здійснив купівлю державних облігацій на суму майже $12 млрд. Ця допомога була критично необхідною на початку вторгнення, коли фінансова допомога від партнерів не могла "закритиˮ всі потреби воєнного часу. Війна стрімко розширила дефіцит.  

Кожне з цих рішень мало свій ефект і дало нам змогу втримати макрофінансову стабільність. Проте повернуся до своєї метафори про військову медицину – нескінченно тримати артерії перетиснутими неможливо, організм вмиратиме вже не від втрати крові, а з інших причин.  

Війна триває. 

Третій рік. 

Сьогодні 840-й день війни. 

Наші екстрені заходи та протоколи вже стали для нас порядком денним. Нашою новою нормою.  

Чи означає це, що наразі нам стало легше? Ні.  

Наразі ми маємо справу з викликами навіть складнішими, ніж на початку вторгнення. Тиск невизначеності не зменшився, а навпаки  — зріс. Воєнна агресія набула більших масштабів. Це цілеспрямоване знищення країни. Разом із країною ми прийняли цю реальність, адаптувалися та почали перехід до відновлення держави навіть під час війни.  

Сформувати дорожню карту для реалізації цілі з відновлення економіки нам допомогло стратегічне планування. Думаю, цю вправу можна віднести до категорії "зроблено вперше", коли, попри невизначеність воєнного часу, ми оновили два ключові стратегічні документи – Стратегію Національного банку України та Стратегію розвитку фінансового сектору. 

Наш мандат залишився незмінним. Ми маємо завдання — забезпечувати цінову та фінансову стабільність, але тепер — за будь-яких умов. А також реформувати фінансовий сектор через призму євроінтеграції України.  

Це створює основу для відновлення економіки.  

Також ми мали послабити надзвичайні заходи. Фактично – створити нову грошово-кредитну політику в умовах війни. Віднайти нову норму.   

Отже, у 2023 році ми поступово почали послаблювати обмеження на користь рішень, які активізують економіку тут і зараз. Не чекаючи Перемоги, яка неодмінно настане.  

Разом з експертами Міжнародного валютного фонду та залученими радниками світового рівня ми розробили Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.   

Попри війну, наші дії у сфері монетарної та валютно-курсової політики ґрунтувалися саме на її послідовній реалізації та мали значні результати.  

Інфляція у 2023 році суттєво знизилася – з 26,6% до 5,1%, фактично поціливши в наш передвоєнний інфляційний таргет, і наразі перебуває навіть трохи нижче нашого цільового діапазону. Важливим інструментом залишалося збереження привабливості гривневих інструментів. Для цього ключова ставка зберігалася на достатньому рівні для виконання цього завдання.  

Крім того, НБУ у 2023 році вжив низку заходів для посилення монетарної трансмісії. У підсумку ми маємо стійкий тренд на зростання гривневих депозитів зі строковістю понад три місяці. 

Ми змогли навіть раніше, ніж планували, розпочати цикл зниження облікової ставки. З липня 2023 року вона знизилася з 25% до 13,5%. Подібний показник  востаннє мали до кризи, спричиненої пандемією. В такий спосіб ми підтримали відновлення економіки завдяки зменшенню вартості кредитування.  

Вдалося активізувати внутрішній борговий ринок, завдяки цьому ми змогли відмовитися від емісійного фінансування бюджету. Значний внесок мала нова якість взаємодії між Національним банком та Міністерством фінансів. В її основі – діалог, повага до мандата кожної з інституцій, спільне розуміння цінностей та відповідальність.  

Важливим елементом посилення адаптивності економіки став перехід від фіксованого курсу до режиму керованої гнучкості обмінного курсу в жовтні минулого року. Для цього була проведена ґрунтовна підготовка та створені необхідні передумови, попри війну.   

Ситуація на валютному ринку залишалася стійкою. Нам вдалося уникнути стрімкої девальвації гривні. Динаміка курсу відповідає задекларованим НБУ принципам: попри повномасштабну війну, він коливається в обидва боки. НБУ згладжує надмірні коливання, обсяг операцій без участі Національного банку поступово зростає, ринок крок за кроком посилює свою здатність до самозбалансування.  

Позбулися множинності курсів. У 2022 році їх було чотири. Звели до мінімуму різницю між готівковим та офіційним курсами. Зараз вона перебуває в межах 1-2%, водночас на початку 2023 року була 10%. 

Успішний перехід до режиму керованої гнучкості курсу отримав схвальні відгуки від багатьох експертів і представників міжнародних фінансових організацій, зокрема від керівництва Міжнародного валютного фонду.  

Взаємодія з міжнародними партнерами залишається нашим пріоритетом. До речі, ми вже досягли угоди на рівні персоналу щодо четвертого перегляду за програмою розширеного фінансування з МВФ. Це для України рекорд. Очікуємо на його схвалення Радою директорів Фонду незабаром. Прогрес у реалізації меморандуму з МВФ засвідчує, що Україна виконує усі взяті на себе зобов’язання. Навіть попри війну.  

Ще одним аспектом реалізації нашої стратегії минулого року стала валютна лібералізація. Ми поступово пом’якшуємо запроваджені на початку повномасштабної війни валютні обмеження, поетапно повертаючи елементи ринкової нормальності, щоб підтримати відновлення економіки та посилити її стійкість.  

У травні 2024 року упровадили найбільший від початку повномасштабного вторгнення пакет пом’якшень валютних обмежень.  

До нього увійшли найзатребуваніші бізнесом кроки – можливість переказувати "нові" дивіденди за кордон, обслуговувати "старі" зовнішні кредити, імпортувати послуги без обмежень, переказувати валюту за договорами лізингу й оренди тощо. Ми створили умови, щоб, попри війну, бізнес міг залучити новий капітал, отримав більше простору для планування своєї діяльності.   

Протягом усього часу повномасштабної війни банківська система не зупинялася ні на хвилину та продовжує працювати безперебійно.  

Ще в кінці 2022 року у відповідь на перші масовані ракетні атаки на енергетичну інфраструктуру було створено проєкт POWER BANKING.  

Це об’єднана національна мережа банківських відділень, які належать різним банкам і знаходяться по всій Україні, які гарантовано працюватимуть навіть у критичних ситуаціях – у разі блекаутів, кібератак чи відсутності зв’язку. У 2023 році цей проєкт було повністю реалізовано. Він охопив 50% усіх банківських відділень. Справжнє бойове хрещення він пройшов з березня цього року, коли атаки на енергетику стали просто нищівними.  

Я мав нагоду особисто пересвідчитися  у функціональності POWER BANKING, коли весною побував у Харкові. В той день місто зранку потрапило під жорстокий ракетний обстріл. У місті стався черговий блекаут. Однак усі відділення POWER BANKING розпочали свій звичний робочий день вчасно, робочий день під час воєнного стану.   

Стійкість банківського сектору з перших днів війни була вагомим елементом стійкості усієї країни. Українські банки зберігають значну довіру вкладників і високий рівень капіталізації, ліквідності та прибутковості.   

Уже з початку минулого року банки стабільно збільшують фінансування бюджету через купівлю ОВДП, а з середини минулого року – поступово нарощують кредитну підтримку економіки.   

З огляду на добрий стан банківської системи, що підтвердила оцінка стійкості банків у 2023 році, НБУ поступово повертає "довоєнні" та впроваджує нові вимоги до банків. 

На черзі –  запровадження нової структури капіталу банків та поступово, протягом річного перехідного періоду, вимог до його достатності для збереження фінансової стабільності та здатності системи продукувати кредитну підтримку економіки. Ми продовжуємо реформи, навіть попри війну.  

Крім забезпечення надійного макрофінансового підґрунтя, на підтримку економіки націлені, зокрема, дві важливі ініціативи НБУ.  

Перша – реалізація Стратегії з розвитку кредитування. Стратегія містить два фокуси: розвиток кредитування в умовах воєнного стану та розвиток законодавчої бази і сприятливих умов для стимулювання кредитування. У межах першого фокусу варто зазначити ініціативи з підтримання розвитку оборонного комплексу та підтримання критичної інфраструктури, зокрема енергетики.  

Друга ініціатива, яка знаходиться в активній фазі опрацювання, – розроблення Системи страхування воєнних ризиків, завдяки якій Україна зможе залучити нові інвестиції для розвитку економіки. Бізнес- спільноті важливо мати гарантії покриття прямого воєнного збитку не тільки в умовах продовження активних воєнних дій, але і після їх завершення. 

Протягом повномасштабної війни НБУ ініціював низку робіт за напрямами, які є некласичними для центральних банків. Наприклад, це наша санкційна робота. Її метою є запровадження санкцій проти фінансового сектору Росії. Його необхідно знекровити, якомога швидше та ефективніше позбавити можливості фінансувати війну.  

Національний банк України активно залучається до діалогу з міжнародними партнерами та пропонує свою експертизу для посилення санкцій на світовому рівні. Це дуже кропітка робота, яка не дає миттєвий результат. Проте за ці 800 днів ми вже неодноразово переконалися, що категоричне "ні" спочатку з часом змінюється на "можливо", а потім на тверде "так".  

Сьогодні на цьому питанні сконцентровані зусилля усієї української дипломатії, вищого керівництва країни. І зрушення є. Тому що є усвідомлення цієї нової реальності: коли одна країна починає війну, беручи під сумнів суть міжнародно-правового порядку, її агресія стає загрозою для всіх – глобальною.  

Певен, довгі дискусії нарешті трансформуються в перші сміливі рішення, зокрема й за результатами Саміту країн G7, який ось-ось розпочнеться в Апулії. Для України доступ до активів РФ – це не тільки джерело покриття тих збитків, які вже завдані, це інструмент формування грошового потоку вже зараз, а отже, і зменшення невизначеності у 2024-2025 роках і фактично – збільшення  спроможностей для досягнення наших цілей – цінової та фінансової стабільності. 

Війна триває. 

Третій рік. 

Сьогодні 840-й день війни.   

Ми розуміємо, що увесь сформований нами запас міцності є досить крихким перед обличчям екстремально високих ризиків невизначеності.   

Ми маємо і далі збільшувати свою спроможність поглинати зовнішні та внутрішні шоки.  

Ми залишаємося відданими своєму мандату та готові забезпечувати його за будь-яких умов. 

"Макрофінансова стабільність – це питання національної безпеки" – так сказав Альфред Каммер, директор Європейського департаменту МВФ, на зустрічі, яка відбулася у Вашингтоні, під час презентації регіонального економічного огляду для Європи.  

Ці слова були адресовані не лише Україні. У виступі фактично кожного з учасників цього заходу я чув, як ця війна вже впливає на їхні країни. Збільшення оборонного бюджету – лише один із прикладів. Хоча війна й не стоїть біля їх кордонів.  

Геоекономічні загрози продовження цієї війни недооцінені. Вона позначається на національних бюджетах, загрожує продовольчими війнами, масштабною міграцією, розбалансуванням глобальної фінансової системи, руйнуванням міжнародного права, фрагментацією.  

Чи готові ви, що все це стане новою нормою і для вас? 

З власного досвіду я знаю, що в критичній ситуації завжди працює правило: ви не підіймаєтеся до рівня своїх очікувань, а опускаєтеся до рівня своєї підготовки. 

Україна демонструє неймовірну стійкість.  

Антикрихкість, яку я згадував у своїй промові минулого року, стала для України частиною нового буття, умовою виживання та міцності.  

Ця стійкість підкреслює важливі уроки для центральних банків у всьому світі: ми з вами маємо адаптуватися і розширювати свої повноваження, щоб ефективно долати безпрецедентні виклики. Традиційних інструментів вже недостатньо для досягнення монетарної та фінансової стабільності. Центральні банки, особливо в країнах з розвинутою економікою, можуть розглянути можливість розширення кола своїх обов'язків, наприклад, активної участі в міжнародних санкціях для того, щоб світова фінансова архітектура робила свій внесок у мирне і успішне світове суспільство, а не сприяла фінансуванню тероризму.  

Як підкреслив президент України, звертаючись до світових лідерів з Харкова, який щодня Росія обстрілює балістичними ракетами: "Немає нації, яка здатна зупинити таку війну лише своїми зусиллями. Потрібна участь лідерів світу! Тож, будь ласка, проявіть ваше лідерство в наближенні миру – дійсно миру, а не паузи між ударами".