В останні декілька днів побільшало політичних закликів типу "а зробімо ось це!" Як мінімум я чув три ідеї: а) мобілізувати тільки бідних, тоді як інші можуть (офіційно) відкупитися; б) бронювати від мобілізації тих, хто платить більші податки (тобто заробляють відносно великі гроші); в) віддати землю військовим в ЗСУ як мотиваційну (преміальну?) частину. Впевнений, я щось з цікавих ідей пропустив. 

Розумію, звідки йде креатив. З одного боку, початок року – хочеться нових "звершень", з іншого – рівень невизначеності зашкалює. Тому всім хочеться долучитися до формулювання якихось рішень. Виглядає, як в старому анекдоті про рішення сільської ради, що робити з трактористом, який втопив трактор в річці, коли єдине рішення є у коваля: "А давайте я його вдарю". А після того як йому кажуть, що вдарити тракториста – не варіант, коваль каже: "Так дайте мені вдарити хоч когось".  

Я б дуже застеріг від необдуманих рішень у  надзвичайно важливих питаннях. Насамперед застеріг би громадянське та професійне співтовариство, але також не радив би й владі "перевіряти температуру в суспільстві" через вкидання непрорахованих ідей – зазвичай вони не приводять до потрібної консолідації й роблять погану справу, особливо в умовах війни. 

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку