Чому Україні насправді не варто розраховувати на заморожені російські активи

Я знаю, що є дуже багато спекуляцій з приводу того, що ми очікуємо відбудуватися за ці гроші, але з тими грошима не все так просто.

Я б дуже хотіла підтримати колег, які розповідають, як чудово було б використовувати ці гроші, але наразі бажання у країн ЄС чіпати заморожені кошти РФ немає. Проблема і в правовому режимі самого Євросоюзу, і в тих активах ЄС. Європейці теж хочуть, щоб їхню власність в Росії ніхто не чіпав. 

Тому сподіватися, що щось зміниться на краще, звичайно, можна, але розраховувати треба поки що на себе.

По-перше, ми не знаємо, коли завершиться війна.

По-друге, ми не можемо передбачити готовність або відсутність готовності в країнах ЄС змінювати своє ставлення до правового режиму тих активів.

Ну і по-третє, дійсно, Трамп є фактором, який зараз усіх бентежить. І Європейський союз не просто переляканий заявами Трампа. У ньому вже почали вживати заходів для того, щоб нарощувати свій військовий потенціал і вкладати більше грошей в оборонну промисловість і у свої оборонні можливості.

Звичайно, що це відбувається дуже повільно. Рівень їхньої підготовки все ще доволі низький, а внутрішнього пацифізму – високий. Вони все ще думають, що це все їх не торкнеться.

Подивіться хоча б на протести фермерів. Вони стосуються не стільки експорту з України. Вони радше стали вибухом внутрішніх проблем, які накопичувалися роками й пов'язані з субсидіями, регулюванням за зеленим тарифом, забороною пестицидів і іншими заходами, які були запроваджені Європейським союзом і зараз починають діяти.

І ці питання Європейському союзу доводиться вирішувати "на марші", посеред війни на континенті, що, звичайно, не дуже легко, зважаючи на кількість країн у Євросоюзі та на дуже складну процедуру прийняття рішень, на різні компетенції органів.

Ну і наближення виборів до Європейського парламенту також не сприяє цьому зараз.