Чому так важливо терміново переформатувати ЗСУ у дивізії і корпуси

Проблема створення дивізій і корпусів є нагальною, навіть перезрілою і потребує негайного вирішення, але це аж ніяк не говорить про те, що вона буде вирішена швидко і відразу. Це досить тривалий процес і в умовах війни несе певні ризики, перш за все щодо втрати управління, що, своєю чергою, може вплинути на боєздатність і стійкість військ.

На мою думку, процес має охоплювати створення дивізій (3-4 бригади) та корпусів (2-3 дивізії і 2-4 бригади або 6-8 бригад), варіанти можуть бути різні.

Основною проблемою формування управлінь дивізій, корпусів є відсутність кадрів відповідного рівня підготовленості. Сьогодні практично немає офіцерів, хто має досвід проходження служби на посадах начальників відділів, відділень у відповідних структурах, штабах, а тим більше у командуваннях, від слова взагалі.

Тому, як на мене, доцільно було б формувати ці управління на базі управлінь тактичних угруповань (ТУ), комплектуючи певні посади найбільш досвідченими офіцерами з управлінь бригад, не порушуючи їх згуртованість і злагодженість, які своєю чергою доукомплектовувати офіцерами шляхом скорочення інших органів військового управління (ОВУ), що мають тенденцію до необґрунтованого розширення.

Отже, ми зберігаємо бригади як цілісні організми зі збереженою боєздатністю, що надзвичайно важливо під час війни.

Щодо управлінь корпусів, то їх формування здійснювати на основі управлінь оперативно-тактичних угруповань (ОТУ), посилюючи їх користуючись з вищих ОВУ. За умови створення "з нуля" комплектування їх здійснювати користуючись з вищих ОВУ.

Але формування дивізій (корпусів) – це не тільки формування управлінь, а це ще й комплектування з'єднань і військових частин: бойових, бойового й іншого забезпечення.

Тоді командир корпусу (дивізії) має можливість впливати на обстановку, реагувати на її зміни, надавати допомогу бригадам і брати виконання частини завдань на себе, що є підтвердженням його реального лідерства. Це не про те, щоб бути тією ланкою, що передає накази (розпорядження) "згори" і лише доповідає про виконання завдань підлеглими "нагору".

Якщо формування так званого "дивізійного комплекту" можливо здійснити внаслідок перерозподілу сил і засобів бригад, то й "корпусний комплект" необхідно формувати заново або передаючи частину з вищих інстанцій.

Ще одне складне питання – підготовка оперативного складу управлінь корпусів (дивізій), що передбачатиме як теоретичну частину, так і практичну: злагодження (шт, ршт, сшт, кшт і т.п.). Це також передбачає наявність досвідчених викладачів (інструкторів).

Це можна організувати на базі НУОУ або на іншій навчальній базі із залученням викладачів цього закладу й офіцерів, генералів ГШ, КСВ, командування родів військ (сил).

Вважаю, що формування корпусів у складі НГУ, ДПСУ наразі не доцільне, у крайньому разі достатньо дивізій цих структур.

Проведення всіх цих заходів оптимізує й покращить якість та ефективність системи бойового (оперативного) управління, забезпечить успішне виконання завдань, посилить прояв лідерства командирів (командувачів), їхню відповідальність за результат виконання завдань і створить умови для ПОСЛІДОВНОГО КАР'ЄРНОГО ПРОСУВАННЯ офіцерського складу, що і собі впливатиме на підвищення їх професійного рівня кваліфікації й досягнення майстерності.

Щодо зміни чисельності ЗС, то, на мою думку, кількість штатних посад достатня, але вкрай потрібне доукомплектування вакантних посад.

Оригінал