Чому насправді Захід вичікує із заморожуванням російських активів

Нещодавно мене запросили допомогти написати документ про те, чи несе конфіскація активів Росії загрози фінансовій системі Європі. Мовляв, європейці бояться, що все впаде, інші країни перестануть зберігати свої резерви в євро, все переїде в золото і Китай тощо.

Я був шокований від цих питань і навіть не знав, що писати. Як трейдеру, мені дуже чітко зрозуміло, що ці ризики, якщо вони й були, вже давно реалізувалися – саме в момент арешту російських активів Заходом. Якщо Путін та його посіпаки хоч на секунду могли б уявити, що таке можливо, вони б зробили все, щоб вивести ці 300 млрд з Європи до початку нападу.

Уявіть собі, що ви керуєте наркокартелем і вам порекомендували банк у Швейцарії, де не ставлять зайвих питань, і можна паркувати свої мільярди. І тут ви чуєте, що цей банк, на запит ФБР, заблокував гроші голови якогось іншого картелю.

Питання до вас: чи чекаєте ви закінчення розслідування і рішення щодо грошей, чи ви в ту ж секунду кажете свому бухгалтерові переказати всі гроші в інше місце? 

Питання риторичне. Саме тому всі людожери на кшалт Путіна, якщо вони планують нападати на сусідів, вже давно перебалансували зберігання резервних коштів. В них на це було два роки. Саме тому зараз залишилось абсолютно нуль саме фінансових ризиків для Європи, якщо вони ухвалять рішення конфіскувати активи – ринок це вже давно переварив. Тобто це рішення лежить вже чисто в юридичній/політичній площині.

А ось саме позитиву від конфіскації для ринку може бути дуже багато. І не тільки від того, що європейським та американським платникам податків можна буде менше витрачати грошей на підтримку бюджету України під час війни.

Ми можемо зробити домовленість з нашими союзниками про те, що, до прикладу, половину від конфіскованих грошей вони забирають у свій "фонд відновлення України" і використовують його, щоб роздавати контракти своїм компаніям на виконання робіт в Україні, навіть під час війни.

Можливо, саме через побоювання щодо того, як саме ми використовуватимемо ці кошти, їх ще і не конфіскували. Треба чітко дати зрозуміти європейцям, що багато з цих грошей піде на контракти приватному сектору союзників, і, впевнений, рішення буде ухвалено.