Чому насправді Путін пропонує нам позмагатися з "Орєшніком"? У цій ракеті є один нюанс

По суті, це ракета середньої дальності із головною частиною (ГЧ), яка розділяється на так звані бойові блоки, що мають нібито індивідуальне наведення на ціль(і). Насправді вона дійсно літає ШВИДКО (особливо на кінцевому відрізку траєкторії), й навіть цілком можливо, її ГЧ "таки розділяється". Й тому її важко, якщо взагалі можливо, перехопити нині наявними засобами ПРО. Як на мене, власне тому Путін і пропонує змагання у форматі "західне ПРО проти "Орєшніка", причому обрав для цього реальне українське густонаселене місто – столицю України.

Але є нюанс, який цей "Орєшнік" робить, скажімо так, достатньо "дискусійним" у сфері доцільності у НЕ-ядерному варіанті спорядження. Річ у тому, що, судячи з усього, конструкторам так і не вдається поки що забезпечити у цій ракеті те саме "індивідуальне наведення бойових блоків" на швидкостях, близьких до гіперзвукових. Адже, як доводить практика (це той самий удар по Дніпру), його бойові блоки після розділення ГЧ, не наводяться "індивідуально" (як би мало бути), а через невдалу теплоізоляцію цих самих бойових блоків руйнуються та фрагментуються на окремі НЕ-керовані частини ще у повітрі.

Я й писав тоді, що Путін кинув НЕДОРОБЛЕНУ ракету. Зрозуміло, що у варіанті ядерного спорядження цієї ГЧ це втрачає своє значення (бо підрив ядерного боєзаряду, хоч на земній поверхні, хоч над нею у повітрі є ядерним вибухом, тож у такому разі ГЧ можна зробити без "Р", тобто не розділяти на швидкості, близької до справжнього гіперзвуку). Але коли ця ракета являє собою просту болванку чи несе заряд звичайної вибухівки, її "АпАснАсть" значно зменшується. Залишається лише її здатність "ДУЖЕ ШВИДКО" літати по балістичній траєкторії, що саме й є ключовим фактором щодо подолання системи ПРО.