Це дратує приблизно всіх, крім його самого і його однодумців.

Тож. Чому Ердоган одночасно хоче вступити до БРІКС і підтримує повернення Криму?

Перше – той саме тюркський світ. Ердоган регулярно підкреслює пріоритет захисту кримських татар, які мають тюркське коріння. Туреччина тривалий час підтримує цю громаду і виступає проти порушень їхніх прав на окупованій території.

Приблизно з тієї самої причини у Туреччини складна динаміка відносин з Китаєм. Через уйгурів. І фактор впливу на тюркські громади та народи в інших країнах розглядається як інструмент впливу на політику цих країн, навіть якщо це такі гіганти, як Китай і Росія.

Друге – фактор територіальної цілісності. Туреччина, як і інші країни, у яких не до кінця вирішені територіальні суперечки чи існують сепаратистські рухи, завжди підтримуватиме легітимну територіальну цілісність інших держав. Єдиним виключенням з цього правила була незалежність Косова і Північного Кіпру, але це – насамперед  – релігійний фактор.

Третє – фактор Чорного моря і регіональної політики. Стратегічно в інтересах Туреччини збереження адекватного балансу і безпеки в Чорному морі. Контроль Росії над Кримом створює дисбаланс у бік останньої та виклики для Анкари, яка прагне посилити свій вплив на Чорному морі, забезпечити спокійну торгівлю в регіоні й не створювати загроз для своїх стратегічних проток у Мармуровому морі. Тому український Крим — найбільш привабливий сценарій.

Ердоган намагається зберігати баланс у відносинах із Росією та Україною, що важливо для його регіональної політики. Попри стратегічні проєкти з Москвою в енергетиці та ще кількох галузях, Туреччина продовжує зміцнювати зв’язки з Україною, особливо у військовій та економічній сферах.

Четверте – балансування між Заходом і Сходом. Виступаючи за повернення Криму Україні, Ердоган посилає сигнал НАТО і західним партнерам про свою підтримку міжнародного права. Це вчергове нагадує: "Так, ми, звісно, специфічний член НАТО, але ми член НАТО, ми просто хочемо захищати передусім свої інтереси".

Пʼяте – Ердоган хоче ствердити Туреччину як логістичний і геополітичний суперхаб. Саме тому він веде свою країну – члена НАТО в БРІКС. БРІКС не треба розглядати як якийсь "союз". Між його членами надто багато протиріч, їх всіх обʼєднує лише прийнятні (партнерські чи нейтральні) відносини з Росією. Але як дипломатичний майданчик БРІКС розглядатися цілком може.

Туреччина прагне отримати максимум політичних і економічних інструментів, зберігаючи контакти з усіма учасниками регати. І заради цього зробити заяву по Криму – нормальна ціна. Тим більше що для Росії Туреччина зараз надто важлива, щоб якось протестувати.