Чого ж хоче Китай? Сім фактів, які потрібно знати

1. Глобально Китай бачить себе або у біполярній системі МО разом зі США, або у поліцентричному світі. Росію там третім полюсом світу не вбачають.

2. У своїй основі глобальна політика КНР ґрунтується на антизахідному ресентименті після "століття приниження". Це класичний реваншизм, який тригернула західна політика щодо Китаю і якому сприяла західна економічна глобалізація та розвал СРСР.

3. Головна вимога Китаю до Заходу – ліквідація "західного" світопорядку, та укладання нових домовленостей вже за участю не-Заходу, від імені якого хоче виступати Китай.

4. Головний акцент у зовнішній політиці Китай робить на невоєнні методи впливу: торгівля, логістика, енергетика, інвестиції, технології. Флагманським проєктом вважається "Один Пояс, Один Шлях".

5. Перевага китайських ініціатив порівняно із західними полягає в тому, що вони не несуть із собою "пакет політичних вимог", пов'язаних з демократизацією, верховенством права, свободою слова тощо, а держави, з якими працює КНР, потребують швидких та дешевих грошей.

6. Росія рухається до статусу ресурсного васала Китаю, за багатьма категоріями вони вже за фактом є сировинним придатком КНР, і це турбує російські еліти, які поки що не мають альтернативи.

7. По Україні китайська позиція зводиться до таких моментів:

- наша війна бачиться як проксі-конфлікт США та РФ;

- санкції проти РФ сприймаються як інструмент західного контролю, а не відновлення справедливості;

- Китаю вигідне заморожування війни без явного переможця;

- Китаю не принципово, на яких умовах і за якою лінією буде припинення вогню.