Розвінчуємо 5 міфів, які з’явилися навколо нового Трудового кодексу, та пояснюємо, що насправді закладено в документ станом на сьогодні.

Міф 1. У працівників поменшає прав.

Ролі працівника та роботодавця врівноважуються. Кодекс передбачає, що відносини регулюватимуться трудовим договором. Яким буде цей договір – результат домовленостей між працівником і роботодавцем. Працівники зможуть вимагати від роботодавців кращих умов праці, які є важливими індивідуально для них, та чітко фіксувати все у трудовому договорі. Наприклад, можна зафіксувати дистанційний формат роботи, термін співпраці, правила преміювання чи компенсацію в разі порушення домовленостей з боку роботодавця чи працівника. Усе це – письмово й окремо для кожної людини. Кодекс фіксує чіткі вимоги до наповнення таких адаптивних договорів.

При цьому профспілки зберігаються і продовжать працювати. Кодекс пропонує змінити механізм гарантій їх діяльності для підвищення рівня захисту прав працівників.

Міф 2. Запроваджується нефіксований робочий день. Кодекс узаконює наймане рабство.

Проєкт нового закону про працю не містить жодних норм, які б створювали підґрунтя для розгляду людини як найманого раба. Документ відповідає ключовим директивам ЄС і численним конвенціям Міжнародної організації праці.

Згідно з проєктом Кодексу зберігається чинна тривалість робочого тижня у 40 годин. При цьому стає можливим офіційно домовитися про гнучкий графік роботи. Наприклад, частину робочого дня працівник працює віддалено, а решту – в офісі. Тривалість дня визначають взаємні домовленості, а час відпочинку між робочими змінами повинен бути не менше ніж 12 годин.

Кодекс також запроваджує поняття нефіксованого робочого часу. Тобто легалізує наймання персоналу, чиї послуги потрібні нерегулярно. Наприклад, вантажників, майстрів з ремонту обладнання тощо. Всі ці люди сьогодні працюють неофіційно та без гарантій. "Халтурка" перестане нею бути, бо працівник зможе поєднувати легальну роботу на кількох підприємствах. А кращих працівників роботодавці залучатимуть кращими умовами й вищою оплатою. 

Міф 3. Трудові книжки скасовуються. Через це українці втратять стаж.


Трудові книжки не скасовуються. Вони переводяться в цифрову форму. Йдеться лише про те, що пред’являти "трудову" за місцем роботи більше не буде потреби. Інформація про трудовий стаж українців ще з 2000 року зберігається в електронних реєстрах. Саме з цих баз майже 20 років поспіль беруть дані для розрахунків пенсій та інших соціальних виплат. Працівники, які надалі хочуть користуватися трудовими книжками, зможуть це робити. Але для тих, хто хоче вести тільки електронний формат, з’явиться така можливість.

Міф 4. Вагітні, інваліди та пенсіонери залишаться без роботи.

Проєкт Кодексу передбачає збереження місця роботи для жінок, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 

За бажанням жінка зможе повністю присвятити себе дитині, зберігаючи при цьому робоче місце на весь період відпусток. Також за бажанням вона зможе працювати з дому за гнучким графіком і мати усі передбачені законом гарантії. 

Щодо людей з інвалідністю та пенсіонерів – новий Кодекс навпаки дозволить тим, хто може та хоче працювати, робити це з дому або за гнучким графіком. Нинішнє застаріле законодавство встановити гнучкі умови роботи можливості не дає. 

Міф 5. Буде дозволена експлуатація дітей.


Новим Кодексом передбачене поняття учнівських, строкових та інших гнучких форм трудових договорів. Нарешті буде вирішена проблема "щоб влаштуватися на роботу, треба досвід, а де його взяти, якщо без досвіду ніхто не бере". Учні та студенти отримають легальну можливість знайти роботу й отримати підтвердження про це. Навіть, якщо навчаються на денній формі.

Завдяки змінам трудового законодавства Україна наблизиться до норм Європейського Союзу. Це сприятиме не лише нашій інтеграції у ринок праці Європи, а й економічному розвитку. Адже люди, які мають work-life balance, набагато продуктивніші та більш результативні. Звичайно, ухвалення Кодексу – це перший крок, після якого нас очікує впровадження нових правил між роботодавцями і працівниками у життя. Для когось, хто звик працювати "як зазвичай", на перших етапах це буде складно, але врешті-решт спричинить якісні зміни та спонукатиме українців, які виїхали за кордон, повертатися в Україну.