Кожна посадка перекопана, все інше — заміновано. Ми робимо величезну роботу, щоб пробитися на півдні

Про бої з точки зору аеророзвідки.

Середовище. Степ. Поле, посадки. Незначні висоти і западини, села, дрібні річки. Мінні поля. Ким би ви не були, штурмова група на броні, евакуація, аеро- чи піша розвідка, ваше пересування видно здалеку. Ворог довго готувався зустрічати. 

Техніку і особовий склад можна зафіксувати здалеку і обстріляти. Обидві сторони розуміють, що місця для позицій та дислокації обмежені. Майже напевне в тій чи тій посадці є по чому стріляти. Підтвердження потрібне, звісно. В першу чергу для визначення пріоритетності цілі.

Обмежена кількість під'їзних доріг, логістичних шляхів. Все пристріляне і обстріляне неодноразово кожного дня. Майже напевне вас бачать. Виконати роботу, зберігаючи повну скритність для ворога в більшості випадків неможливо.

Дуже багато розмов було про фортифікації та мінні поля. Кожна посадка перекопана. На одному з відтинків Маріупольської траси встановлені протитанкові укріплення. Мова не просто про траншеї. Там ціла система окопів, бліндажів, справжні тунелі подекуди. 

В кожній посадці мережа окопів та вогневих позицій під різні засоби. АГС, ДШК, ПТРК. Полями розкинулися протитанкові рови та мінні загородження. Від звичайних ТМок та ПОМок до більш "вишуканих" мін, які чекають на піхоту.

Ще раз треба наголосити, що мова саме про систему окопів, об'єднану переходами і під'їздами, через які відбувається переміщення особового складу, вогневих засобів і БК. Решта, що не перекопано, те заміновано. Все це треба пройти, щоб рухатися вперед.

Хто дуже розумний і вважає, що ЗСУ дуже довго вибивали росіян із села Роботине, не бачив яку систему оборони довелося долати, щоб відкинути росіян від Маріупольської траси і підійти до села, охопити його і зайти. Зроблена колосальна робота.

Росіяни встановлюють вогневі точки (АГС, великокаліберні кулемети), підходи до них мінують. Самі ходять визначеними стежками. Наші позиції на відбитій території оточені мінами, розтяжками. Пробиваються стежки для заходження, сапери поступово зачищають територію.

Часто залишені сюрпризи розриваються під час обстрілу, пожежі, яка почалася через обстріл (бур'ян, кущі та дерева горять і розтяжки спрацьовують). Іноді ми самі знаходимо і запрошуємо саперів, щоб зачистили конкретну ділянку.

Багато розмов про втрати бронетехніки. Омину питання стартових промахів. Надалі все одно неможливо уникнути втрат броні хоча б через перевагу ворога в повітрі. Але вона має конкретний функціонал, який передбачає ризики.

Вони виправдані тим, що рятують життя. Розмовляли з військовим, який двічі вижив при прямому обстрілі в "Бредлі". Навіть найбільш безнадійно побиту техніку витягують і везуть ремонтувати. Залізяку, хай навіть дорогу, можна поміняти, а людське життя не відремонтуєш.

ПТУРисти противника виставляють камери в посадках попереду своїх позицій. Так вони раніше фіксують цілі (техніка всіх мастей), по яких відпрацьовують. Якщо вдалося, добиває арта. Або спочатку авіація, а потім арта.

Іде полювання за еваком. Як транспортом, так і пунктами. В нас під носом підбили броню, по хлопців приїхав евак, і йому довелося розвертатися на вузькій дорозі, дуже повільно, не виїжджаючи за межі дороги на поле, яке заміноване. Ризикуючи так само. На щастя, вивезли.

КАБи – один з найбільших страхів. Росіяни використовують їх масово. Про точність судити не можу, але зброя грізна за силою. Намагаються бити по логістиці та управлінню. Як і ми. Не гребують просто стріляти по дорогах. Опорні н.п. постійно під обстрілами.

Система аеророзвідки. Зв'язка "Орлан"-"Зала"-"Суперкам" працює і створює проблеми. Виявляють цілі і запускають "Ланцети", запускають роями та КАБи. Намагаються пробитися і вполювати техніку.

Відбиті позиції тим більше пристріляні. Бомб не шкодують. З мінами теж проблем не видно. Посадку, в якій працював один з екіпажів, просто збрили. Лишився палісад, а добротний окоп просто перестав бути придатним для роботи.

Росіяни використовують типову тактику для броні. Визначається маршрут виходу на вогневу позицію. Зазвичай так, щоб техніка знаходилася під візуальним прикриттям посадок і зрештою виходила на відкритий для стрільби простір. Дуже швидко відстрілює БК і тікає.

Повністю сховатися броня не може. Видно з хмари пилу під час руху, видно, як техніка пересувається між посадками. Її видно з дронів. Тут головна задача – виконати вогневе завдання настільки швидко, щоб не встигли навести арту або відпрацювати fpv або ПТРК.

Розумію, чому росіян так бомбить через втрати села на шість вулиць. Вони зробили величезну роботу, щоб не пропустити ЗСУ. Оборонятися легше за всіма канонами. Ми ж робимо величезну роботу, щоб пробитися. І коли ми маємо успіх, виходить, наша робота йде краще.