Публічність посади часто створює неприємності. Учора роздратованій дружині на запитання "І де гроші?" довелося пояснювати, що інфографіка (наведена нажче) маніпулятивна, 226 000 грн не отримував, і цифру треба зменшувати на розмір податків та враховувати, що це надбавка, сплачена у різні дні одразу за кілька місяців роботи. А загалом зарплата дійсно була малою і раніше казав правду.

Напевно, те саме доведеться ще не раз пояснювати і іншим. Єдине, що радує у цій ситуації, це що нарешті зможу нормально поговорити з мамою, бо останні кілька місяці наші розмови зводились до виправдовувань після тез "негайно пиши заяву і йди з цієї дурної роботи", "натягни шапку поглибше, сядь у тролейбус і послухай, що про вас розповідають, воно тобі треба за 16 000?". Ну і так далі.

Але якщо відійти від особистого і перейти до суті, то висока зарплата чиновників – це професійна необхідність. Про термінове відрядження за кордон можна дізнатися за кілька годин до відльоту і летіти у такому випадку доведеться власним коштом (якщо повезе, потім компенсують). Або доводиться бути цапом-відбивайлом для роздратованих суддів, як у ось цьому випадку, коли на мене наклали штраф у розмірі 38 420 грн. Щиро сподіваюсь на вдумливість апеляційної інстанції.

Разблокируйте чтобы читать дальше
Чтобы прочитать этот текст, пожалуйста, оформите подписку