Цель Путина - нью-СССР. Но без Украины ничего не клеится

24 січня, відразу після інавгурації, президент Віктор Ющенко вилетів в перше закордонне відрядження - до Москви. Того тижня ми мали відвідати Страсбург, Польщу, Брюсель і Давос. Але спочатку Москва, яка на тих драматичних виборах ставила на конкурента, й відверто підігрувала Януковичу, втручаючись в українські вибори, ненавидячи Майдан. Президент був виснажений після важкої хвороби і тривалої кампанії. Сил додавала підтримка країни - високий рейтинг, довіра суспільства, запит на зміни. В літаку ми зібралися на коротку нараду. "Ви маєте подати кандидатуру на посаду прем'єра зараз, до того, як літак сяде в Москві", - думки всієї команди були одностайними. Президент з цим погодився.

"Шеремет'єво" зустріло страшним холодом, мабуть, мінус 24. "О , помаранчевые приехали, не в валенках", - брякнув хтось з російських "журналістів", що зустрічали наш літак. В 2005 році ще не було соцмереж, а ми ще навіть не встигли зайти на Банкову і перебрати на себе офіційний сайт. Ющенко надиктував мені перші три укази й перші три прізвища: про реформування Адміністрації президента, про секретаря РНБО і кандидатуру прем'єр-міністра. Кортеж в’їхав в Кремль, Путін того разу чи не вперше не запізнився на зустріч. Він привітався з делегацією, після протокольного фото до нього підійшов його прес-секретар Громов з роздруківкою "Інтерфаксу. "О, Вы уже подали кандидатуру премьера?! Чтобы не сказали, что советовались и согласовывали в Москве?," - ВВП відреагував на прочитане повідомлення.

На цій першій зустрічі президенти говорили, в тому числі, і про газ, що він не повинен бути елементом політичного тиску на сусідню країну. Перша газова криза розгорілася менше, ніж за рік...