Три билборда для Зеленского: чем сегодня властям "ездят" по глазам и ушам

Я працюю у фонді Джорджа Сороса "Відродження" і маю визнати, що нам не везе з "інсайдами" про нас. Тобто, цікавих подій у нас в Фонді дійсно багато, але коли доходить справа до "витоків" і "сенсацій", то умільці або передруковують щось із наших рутинних публічних звітів, часто несвіжих, і видають це за "сенсацію", або взагалі пишуть відверту ахінею.

Так було нещодавно з "онлайн-телеуроками від Сороса", "плівками Єрмака від Сороса" та "таємними зустрічами з блогерами в Фонді Відродження".

Сьогодні авторитетно пишуть про "$100 000", розданих нами готівкою учасникам акції в підтримку Сергія Стерненка, і про те, що "Сорос дав команду" зробити щось недобре з рейтингом Зеленського.

Можна діяти як завжди – посміялись, потролили придурків у соцмережах і пішли далі. Однак нав’язлива повторюваність і передбачуваність певних тез, хоч і викликає в нас спалахи веселої іронії (мовляв, які ж вони тупі, ці конспірологи), тим не менше спроможна з плином часу досягати певних результатів. Не варто це недооцінювати.

Нинішнє загострення може бути цікаве, тому що воно "оголяє" три ключові наративи, які доручено просувати на достатньо тривалу перспективу, аж до завершення нинішнього політичного циклу, що уособлюється президентом Володимиром Зеленським. Значущіть і технологічне призначення цих наративів виходить далеко за межі фігури Джорджа Сороса і репутації заснованого ним Фонду.

В усіх цих наративах "Сорос" виступає одночасно сурогатом "колективного Заходу" і проєвропейської частини українського суспільства, що підтверджується численними випадками, коли сферою контролю "Сороса" оголошується все, що завгодно, зокрема:

- Дії будь-які таких західних інститутів, таких як Євросоюз, США, G7, МВФ тощо, пов'язані з просуванням реформ, оголошених Україною при підтримці Заходу після Революції Гідності.

- будь-які дії внутрішніх політичних гравців, які стоять на послідовно чи ситуативно прозахідних/проєвропейських позиціях (приклад – партія "Голос",  демократична платформа "Слуги народу", у багатьох випадках також партія "ЄС");

- будь-які дії українських громадських організацій та активістів, які підтримують реформістський/проєвропейський порядок денний, протидіють спробам реваншу "антитмайдану", фізичним нападам та цькуванню громадських активістів, вимагають встановлення справедливості;

Фігурально, уявімо, що на повороті на вулицю Банкову, там, де президент і члени його команди щодня проїжджають принаймні двічі, спритна команда політтехнологів встановила три білборди, які покликані скоригувати картину світу клієнта у потрібному напрямку. Отже, чим сьогодні владі їздять по очах і вухах?

Білборд 1. ЗАХІД ТЕБЕ ЗРАДИТЬ

Меседж: Колективний Захід, імітуючи підтримку, насправді пакостить Зеленському "ісподтішка", намагаючись збити його рейтинг і тим зробити його більш вразливим, а отже, керованим. В критичний момент він, Захід, буде на "іншій стороні".

Білборд 2. АКТИВІСТИ ТЕБЕ СКИНУТЬ

Меседж: Українське громадянське суспільство, зокрема й "вуличні активісти", не є ані лояльним, ані самостійним. Активісти не мають власної позиції, а виражають волю "закордонних замовників", котрі платять їм гранти. Їхньою кінцевою метою є усунення від влади Зеленського у потрібний момент за вказівкою ззовні.

Білборд 3. ЧАС "СОРОСІВ" МИНУВ

Меседж: Колективний ліберальний Захід, уособлюваний "Соросом",  втрачає силу,  занепадає, і його впливи більше не є корисними і незамінними з точки зору забезпечення стабільності та рейтингів, тому від нього варто дистанціюватись, тим більше, з огляду на білборди 1 та 2. 

Хто є адресатом цієї кампанії? Особисто Зеленський, його оточення, керівництво ОП та уряду, рихле "аполітичне" середовище правлячої партії, "політичне болото" в широкому сенсі – як уособлення актуальних еліт з високими амбіціями, але низькими політичними компетенціями та "еластичними" ціннісними орієнтирами. 

Мета кампанії: Зеленський 2021 має стати Кучмою-2001.

З урахуванням 20-річної дистанції та об’єктивних відміннстоей мають бути відтворені у загальних рисах ключові ціннісні конструкції врядування часів "пізнього Кучми", яким він став після вбивства Гонгадзе – загнаний у кут, затиснутий лещатами недовіри і зростаючого конфлікту з Заходом і активною частиною українського громадянського суспільства, позбавлений простору для маневру та прогресивних союзників/попутників, змушений дедалі більше орієнтуватись на РФ та провідників її інтересів в Україні.

За таких обставин виникнуть майже безальтерантивні передумови для впевненого дрейфу влади Зеленського в нішу "антимайдану", спалення рештків довіри між владою та активним суспільством  - те, чого прагне "широка інформаційна коаліція" - власниця трьох білбордів для Зеленського.

І до чого тут Джордж Сорос? Звісно, ні до чого.