Верховна Рада збільшила посадові оклади молодшим науковим співробітникам з 19 000 до 23 000 гривень на місяць, ухваливши законопроєкт №0898 

"Круто", - скажете ви. "Не дуже", - зауважу я.

Насправді, це рішення є яскравим прикладом цинічної брехні влади і двох паралельних світів, що існують в країні: марення в головах урядовців і депутатів та реальності, з якою стикаються щодня громадяни, зокрема науковці.

І саме такі рішення лише збільшать відтік вчених, в першу чергу - молодих, з науки.

Поясню.

Зарплата науковців в Україні стартує з мінімалки, тобто з району в 4000-5000 гривень.

Старший науковий співробітник отримує близько 8000-9000 гривень (якщо на повну ставку, плюс надбавки і інше).

Дійсно, з 1 січня 2020 року, відповідно до Закону про наукову та науково-технічну діяльність, який було прийнято у 2015-му році, зарплата молодшого наукового співробітника мала б бути у розмірі "подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні".

Звідти журналісти і намалювали цю цифру у 19 000.

Такого, звісно, не сталося, бо депутати минулого року проголосували бюджет, в якому всі тарифні сітки і фінансування науки збережені на жалюгідному рівні, і грошей фізично взяти ніде.

Тому, коли голосували бюджет, вони вже порушували Закон про науку.

Тому так, закон не виконується вже дев’ятий місяць підряд, але це нікого не бентежить - ні Верховну Раду, ні уряд, ні Мінфін, ні президента.

На папері - одне, в реальності - інше.

Тому нинішнє рішення підняти неіснуючі 19 000 до 23 000 інакше, як цинічним знущанням над науковцями, я назвати не можу.

І я не один такий.

Сходіть в групи науковців, зокрема в Ukrainian Scientists Worldwide, і почитайте коментарі.

Це рішення Ради викликає тільки насмішки, презирство та ненависть.

Але я навіть розповім, що буде далі, і чому стане ще гірше.

Головний ідіотизм в країні для бюджетників започаткував ексміністр та популіст Володимир Гройсман, а саме регулярне підвищення мінімалок.

Всі бюджетники живуть за тарифною сіткою, в якій умовна прибиральниця отримувала мінімалку в умовні 100 гривень, умовний технік - 200 гривень, а умовний молодший науковий співробітник - 300 гривень.

Гройсман просто збільшив мінімалку, але не всю тарифну сітку.

І нині виходить так, що і прибиральниця, і технік, і молодший науковий отримують фактично однакові кошти - 300 гривень.

За абсолютно різні компетентності та відповідальність.

Ба більше, саме Гройсман започаткував традицію збільшення мінімалок без відповідного збільшення фінансування сфер.

Тобто мінімалки зростають і їх мають платити (інакше для директора установи - тюрма), але грошей, що надходять в інститут, більше не стало, тому практично всі вчені в країні змушені були перейти на неповні ставки.

На паперах у всіх зарплати зросли, але в реальності, оскільки всі почали працювати три або чотири дні на тиждень замість п’яти, ситуація не змінилася.

Хоча прибиральниці дійсно стали отримувати більше.

Уряд Дениса Шмигаля-Володимира Зеленського продовжує цю мерзенну традицію і продовжує збільшення мінімалок, тому особисто я очікую переходу на 3-денний робочий тиждень (зараз мій інститут працює в 4-денному режимі).

Читайте також - Підвищення мінімалки - економічний злочин. Думаєте, українці цього не зрозуміють? 

А тепер повернімося до рішення депутатів про збільшення зарплати науковцям до 23 000.

Може таке статися, що якимось чарівним чином уряд таки змусить збільшити зарплати науковцям до таких рівнів.

Але не збільшить фінансування, бо очевидно, що треба далі пиляти коронавірусний фонд та платити Суркісам, і грошей взяти ніде.

Які варіанти розвитку подій?

1. Доведеться звільнити більшу частину вчених в країні, аби залишок коштів спрямувати на підвищення посадових окладів тих, хто залишився. Цей шлях - безперспективний, адже ми і так на одному з останніх місць в Європі за кількістю вчених на душу населення.

Але в ідеалі може і таке бути, що залишиться тільки один науковець - найкращий в країні - батько Зеленського, за якого особисто Шмигаль агітує на своїй сторінці у Facebook.

2. Усім вченим в країні доведеться піти на 1-денний робочий тиждень. Тобто я дійсно буду мати зарплатню у тисячу доларів, однак, оскільки працюватиму чотири дні на місяць, нічого для мене не зміниться.

Що мали б зробити депутати?

Переглянути бюджет і збільшити фінансування науки, відв'язати науковців від тарифних сіток і звести паперову реальність з фактичною в єдине ціле.

Все інше - брехня і маніпуляції.

А журналістам Укрінформу раджу вивчати питання глибше, а не писати фрази на кшталт "До сьогодні розмір такого осадового окладу був на рівні не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні (19 тис. 296 грн)."

Цим ви вводите читачів в оману, створюючи ілюзію, що науковці в країні отримують більше за касира на касі в умовній форі.

Не треба так.