"От локдауна погибает больше людей, чем от COVID-19": 8 тезисов из интервью Фарида Закарии

Послухав інтерв’ю, яке дав Фарід Закарія щодо своєї нової книги "10 уроків для світу після пандемії" (в ролі інтерв'юера був Ніл Ферґюсон, автор книг "Імперія", "Цивілізація", "Еволюція грошей", "Площі та вежі", "Глобальний занепад").  

Поділюся кількома тезами, які собі занотував.  

1. Епідемія неймовірно прискорює всі тренди, а не змінює їх (Ферґюсон пожартував, якби коронавірусу не було, то можна було би написати таку ж книгу з тими ж висновками).

2. Для подолання епідемії важливіший не "розмір" уряду, а його якість. 

Спроможність інституцій важливіша за демократію чи авторитаризм. Демократичні та автократичні країни зі спроможними інституціями успішно долають кризу, демократичні та автократичні країни з неспроможними — провалюються. Якщо у вас бюрократія не працює, це не означає, що демократія не працює.

3. Країни, які зазнали поразки, завжди мають дискредитовані інституції, що дає шанс на швидку їх модернізацію (приклад — переможені у Другій світовій війні). 

Здатність до модернізації залежить від здатності нації вчитися з поразки. [Від себе додам: чи ми здатні?]

4. Вільний ринок — це необхідна, але недостатня умова успіху, необхідно ще мати спроможний уряд, що піклується про людей. 

Подивіться на Скандинавію чи Канаду: вони одночасно впроваджують дуже праву й дуже ліву політику. Ці країни є лідерами рейтингу економічної свободи, маючи надзвичайно динамічні вільні ринки (наприклад, найняти чи звільнити людину у Данії легше, ніж в США), але водночас соціальну державу, що піклується про кожного, а передусім про рівність можливостей.

5. Єдиний спосіб подолати епідемію — масове тестування та відстеження контактів хворого, коли незначна частина населення ізольована (а сучасні технології, жорсткі урядові чиновники та вагомі штрафи обмежують їхню свободу пересування), а решта населення може працювати. 

Локдаун — свідчення про неспроможність, про поразку уряду у боротьбі з епідемією. Від локдауну гине набагато більше людей, ніж від коронавірусу, особливо у бідних країнах.

6. Світ стає двополярним, але це не схоже на другу Холодну війну, бо дві наддержави набагато більше взаємопов’язані та взаємозалежні, а ще є чимало інших гравців.

7. Зупинка глобалізації буде надзвичайно важкою і болючою для світу. Глобальний капіталізм є оптимістичним.

8. Для України найкращим був би шлях Південної Кореї: гарантії безпеки й підтримка прискореної модернізації з боку Заходу. Але для того Україна має виявити сильну волю. 

Сьогодні Південна Корея є капіталістичною, демократичною і модерною країною. 

Натомість Туреччина, яка десять років робила реформи, але врешті отримала від Заходу відкоша, швидко відкотила все назад.