Китаю удалось, а Европе пока нет: жесткий карантин – первый шаг, а не панацея от COVID-19

У той час, коли Європа, включаючи Україну, готується до тяжкої зими, втрачає людей, повертає обмеження на пересування, навчання, роботу і дозвілля, розгортає лікарняні ліжка у готелях і спортивних аренах, а правлячі уряди втрачають довіру населення, багато країн у Східній Азії і Океанії вже тижнями фіксують НУЛЬ нових випадків COVID-19, стрімке економічне зростання (Китай виріс у 3 кварталі майже на 5%, Сингапур – майже на 8%) і безпрецедентну популярність урядів, які лише нещодавно вводили драконівські заходи по боротьбі з епідемією (у Новій Зеландії правляча партія щойно отримала більше ніж 50% голосів на парламентських виборах).

На традиційних жовтневих канікулах Китай повернувся до інтенсивних подорожей всередині країни і вільного дозвілля, включаючи відвідування закладів харчування,  без (принаймні, поки що) спалахів коронавірусної хвороби.

При тому, що початкова реакція на епідемію у Європі і Східній Азії була майже ідентичною: жорсткий карантин, що ж тоді в Європі пішло не так?