Чего не хватает существующей памяти о Голодоморе? Кубани!

Травматичні події історії часто найбільш глибоко відображаються у мистецтві, зокрема  у літературі. Особисто для мене знаковим став твір «Жовтий князь» Василя Барки. Він дав мені повне розуміння масштабів трагізму Голодомору. Вразило ще й те, що події, покладені в основу сюжету, базуються на особистих спогадах письменника, який у той час жив на Кубані. 

Здається, з жодного історичного питання в українців немає такої одностайності, як щодо Голодомору. 82% наших співгромадян вважає Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. Про це свідчать результати нещодавнього опитування Соціологічної групи «Рейтинг».

Інакше й не може бути. Зайдіть на гарвардський проєкт «МАПА. Цифровий атлас України». Він реалізовувався під керівництвом відомого історика Сергія Плохія. За допомогою сучасних цифрових технологій та математики проєкт наочно демонструє: голод 1932-33 років не схожий на інші великі голоди, що були спричинені переважно посухами. Він ― штучний і націлений, у першу чергу, проти українців.