Бомба под памятью

Дискутувати про меморіал у Бабиному Яру для будь-якої нормальної людини складно. Не хочеться потривожити пам’ять тих, кого там розстріляли нацисти у 1941–1943 роках. Проте висловитися про перспективи меморіалізації цього місця жертв нацистського режиму необхідно.

Київська міська рада ближчим часом повинна ухвалити рішення щодо земельних ділянок, яких потребує Меморіальний Центр Голокосту "Бабин Яр" (МЦГБЯ), який був створений у вересні 2016 року. Показово, що активність МЦГБЯ помітно виросла після обрання президентом України Володимира Зеленського. Той у липні 2020 року публічно підтримав цей доволі контраверсійний проєкт, серед спонсорів якого – російські олігархи Герман Хан, Міхаїл Фрідман, російсько-український бізнесмен Павло Фукс. Присутній там і Віктор Пінчук – людина, яка має неабиякий досвід використання благодійності у власних цілях. Тому дивуватися зоряному складу учасників проєкту не варто. Подив викликають інші речі.

29 вересня 2019 року, у річницю початку масових страт у Бабиному Яру, на Володимира Зеленського очікувало перше випробування для його популярності. Журналісти не зафіксували його у Бабиному Яру під час меморіальних заходів, і це викликало непідробний, не хайповий подив. Цікавий збіг обставин, на який варто звернути увагу.

Не менше заслуговує на увагу створення на базі Інститут історії НАН України проєкту Національного меморіального центру "Бабин Яр", який мала б реалізовувати держава. Він мав необережність бути презентованим у лютому 2019 року, за каденції попереднього президента Петра Порошенко. Але у будь-якому випадку складно розраховувати на реалізацію державного проєкту, якщо президент та шеф його офісу безпосередньо підтримують приватний. Зауважимо та нагадаємо, що у Бабиному Яру знищували не лише євреїв, але і ромів, військовополонених, членів ОУН та комуністичного підпілля, тому статус Національного меморіалу видається більш логічним.

На шпагаті, не властивому зазвичай професійним боксерам, перебуває і столичний міський голова Віталій Кличко. У наглядовій раді МЦГБЯ – не тільки його брат Володимир, але і низка особистих друзів, які (можна про це говорити впевнено) розповіли, що майбутній Меморіал може стати не лише туристичним магнітом (такою є особливість багатьох меморіалів), але і дати поштовх інвестиціям у інфраструктуру столиці України, які не будуть зайвими протягом ближчих кількох десятків років. Пакет з аргументацією для депутатів Київради підтримати рішення про виділення земельних ділянок для МЦГБЯ вже готовий. Не варто забувати і про президентські амбіції старшого Кличка, які пояснюють певні його рухи.

Скандальну ситуацію навколо артдиректора МЦГБЯ Іллі Хржановського, яка виникла восени минулого року, можна назвати пробною кулею для перевірки реакції українського суспільства. Історія вшанування пам’яті жертв Голокосту нараховує вже понад 70 років, до цього процесу долучалися різні митці, порівняно з деякими з них Хржановський виглядає нудним та передбачуваним. А от меморіал у Бабиному Яру має бути зрозумілим, чи не так? І артдиректор з російським паспортом, якого фінансують спонсори з російськими паспортами, з 2014 року мають щонайменше викликати сумніви.

75-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні через пандемію коронавірусу відзначали у різні способи, проте один заслуговує на підвищену увагу. Президент Росії Владімір Путін безпосередньо зосередився на темі гібридизації Голокосту. У низці виступів Путін дав зрозуміти, що провину за знищення мільйонів євреїв під час Другої світової несуть не лише гітлерівці, але і мешканці окупованих територій.

Згадував у цьому контексті він і про Україну, хоча головний фокус виступів Путіна був зосереджений на Польщі та країнах Балтії. Кремль настільки наполегливо формував відповідну картинку для медіа, що після Всесвітнього форуму, присвяченого 75-й річниці звільнення табору смерті "Аушвіц", де у січні 2020 року виступав російський президент, музей "Яд Вашем" вибачався за використання матеріалів, які спотворювали роль СРСР у Другій світовій війні.

У Польщі та Литві вже кілька років говорять про відповідальність місцевих нацистських колаборантів за участь у Голокості, ця дискусія є вкрай непростою. Подібне обговорення очікує і Україну, про це свідчить безжальна до жертв логіка подій Голокосту. Дозволю собі риторичне питання: чи не стане приватний меморіал пам’яті жертв Голокосту у Києві бомбою уповільненої дії, адже гібридні методи тиску на України давно в арсеналі Кремля. І далеко не випадково тамтешні пропагандисти Сергєйцев та Куліков за президентства Януковича зробили у Києві пробу сил з фільмом "Матч". Та й проєкт "Безсмертный полк", який активно використовує Кремль не перший рік, є дуже показовим, з огляду на його тефлоновість.

Україні потрібен сучасний Меморіал пам’яті жертв Бабиного Яру, до фінансування якого можуть долучитися всі бажаючі, але його історичний нарратив та функціонування має контролювати Українська держава. Крапка.