Бессилие институтов: кто помогает бороться с коррупцией на местах

Майже щодня ми бачимо картинку великої корупції на екранах наших гаджетів. Як правило, більшість розслідувальних програм говорять про розкрадання мільярдів та зловживання політичною владою, незаконні будівництва в центрі Києва чи в природоохоронних зонах. Але про те, як механізм боротьби з корупцією працює в регіонах силами громадських активістів, всеукраїнські медіа говорять мало, хоч це не менш важливий пункт на шляху до більш правової держави. 

Розслідування в регіонах дуже сильно відрізняється від гучних журналістських програм з телевізора. Там не копаються у спальній білизні підозрюваних, і навіть не роблять відео з висоти польоту власності місцевих політиків. У більшості випадків активісти просто аналізують за ідеєю прозорі закупівлі, які в реальності "клуб українських любителів відмивання грошей" перетворює на темні.

З останнього для себе виділив три доволі успішних кейси боротьби з корупцією з регіонів: Львів, Кропивницький та Рівне. Ці міста вже тривалий час  демонструють, що громадський контроль може працювати, і більше того може працювати ще й якісно: зупиняти схеми та повертати гроші в бюджет, а не просто спричиняти галас. 

У Львові контролем та розслідуваннями активно займається громадська організація "Центр громадського моніторингу та досліджень". Одним із останніх кейсів Центру було розслідування  закупівель 25-ти комунальних підприємств, власником яких є Львівська міська рада. Активісти проаналізували всі закупівлі та виявили, що 60% закупівель проігнорували ProZorro.

Перевірені комунальні підприємства отримали 290,6 млн грн шляхом укладання прямих договорів, тоді як лише 193,5 млн грн було отримано через торги.

Також вони відслідкували те, що за останні чотири роки топ-5 покупців не змінювалася. Не треба мати неабиякий розум, аби зрозуміти, що прозорі закупівлі у щось вляпалися і стали не такими вже й прозорими. 

У Кропивницькому головним борцем з корупцією стало об'єднання громадських організацій міста "Рада Експертів". І, на відміну від Львова, активістам тут не було що аналізувати, бо системи закупівель через інтернет-аукціони у місті просто не було.

Кропивницький не є винятком з решти міст, доволі часто місцева влада у різних регіонах не хотіла переходити на ProZorro. Щебпак, інтернет-закупівлі змушують їх змінювати правила гри і створюють шалений ризик втратити можливість купувати у кума чи брата. 

Так от, активісти з Кропивницького все ж змусили перейти місто на більш прозору систему закупівель. Також "Рада Експертів" приєднала своє місто до порталу "Відкритий бюджет" - ресурс, котрий висвітлює основні пункти місцевого бюджету у простій візуалізований формі. Таким чином, кожен зацікавлений громадянин зможе подивитися, на що витрачаються гроші в місті. 

У попередніх двох містах активісти реагували на проблеми, які вже з’явилися, тоді як у Рівному об'єднання громадських активістів "Рада реформ Рівного" вирішили присікти можливе зародження схем у зародку та припинити безцільне використання коштів, аби було. Вони впровадили у місті практику публічних консультацій. Завдяки чому при затвердженні бюджету громадський сектор не просто слухає і подумки бурчить, а й може вносити реальні зміни та пропозиції.

Так на перших публічних консультаціях громадяни підняли проблеми безпритульних собак, а також зініціювали озеленення міста. Раніше ж, значну частину коштів виділяли на однорічні квітники. Погодьтесь, це не зовсім раціонально, маючи можливість ті ж гроші витрачати на догляд за багаторічною зеленню.

Так, епатажу в цих розслідуваннях мінімум, проте результати від цього не стають менш цінними.

Історії, які я розказав, показують, що антикорупційний рух в регіонах є майже громадським явищем. Активісти успішно визволяють своє місто з полону так званих "бруківщиків": мерів та адміністрацій, які використовують гроші, що дала їм податкова децентралізація, в нову бруківку, дороги, лавочки, парки та ремонти під'їздів. І так вони створюють собі шалену підтримку у населення, бо раніше і такого не було.

Тим часом, багато хто з мерів обласних центрів мають свої підприємства з виготовлення бруківки чи вивозу та сортування сміття. Багато корупції знаходять громадські активісти в ремонтах шкіл, будівництві дитячих та спортивних майданчиків.

Ще більш ласим шматком для них стають виділення землі, дозволи на будівництво та реконструкцію, здача майна в оренду. Так вимиватися можуть мільйони.

Хто може це все зупинити? В ідеальному світі боротися з корупцію має працюючий інститут поліції, прокуратури та суддів. Зараз цього всього немає. Проте є небайдужі люди, бізнеси, які помічають та викривають корупцію. Їх багато і стає ще більше. Вони здатні стати замовником створення нової політичної еліти в регіонах. І якщо ця еліта прийде до влади, то вона точно зможе допомогти реформувати інститут і справді знизити рівень корупції на місцях.