Молитвой по коронавирусу и литургия онлайн: что верующие думают о карантине для церкви

Релігійні організації всього світу готуються до безпечної служби на Великдень. Україна не є винятком. Більше того, українські церкви показали цілу палітру думок про послаблення церковних практик у відповідь на карантин: від “аскетичного подвигу” (тобто повної підтримки карантину) до “меж, де не можна поступатися” (про те, що через причастя не можна заразитися). Якщо думки релігійних діячів чи політиків можна почути в ЗМІ, то реакція пересічних громадян часто залишається таємницею. Саме тому ми провели опитування серед респондентів додатку Gradus. Онлайн опитування тривало 8 квітня з 17.00 до 23.40. Було опитано 1176 респондентів.

Віра в бога та приналежність до конфесій

Соціологи давно знають, що формальна приналежність до церкви, виконання релігійних ритуалів та власне віра не завжди йдуть пліч-о-пліч. В Україні та інших пострадянських країнах релігійні ідентичності тісно пов’язані з національними чи громадянськими ідентичностями. Якщо просто - “добрий” громадянин має поважати національну церкву та довіряти їй навіть якщо не вірить у Бога. Власне, українцям добре знайома фраза “атеїст Київського патріархату”. Церква вже давно стала інститутом, якому українці довіряють більше, ніж державі.

Як корелює релігійна поведінка та конфесійна приналежність у нашій вибірці?

Більшість респондентів, які належать до певної конфесії, стверджують, що вірять у Бога. Тим не менш, релігійна поведінка суттєво різниться. Так, віряни Греко-Католицької церкви дуже часто відвідують церкву та моляться поза церквою. Серед православних конфесій найбільш дисциплінованими є віряни УПЦ (Московського патріархату).

Що думають про онлайн-літургії в різних конфесіях?

МВС і Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій разом погодили правила проведення великих релігійних свят, звівши присутність людей у церквах до мінімуму, необхідного для організації онлайн трансляцій літургії. Чи однакова підтримка онлайн-літургії у різних конфесійних групах в Україні? Найменша середня підтримка по шкалі від 0 до 10 серед вірян УПЦ Московського Патріархату, а найвища середня підтримка - серед греко-католиків. Це зовсім не дивно, враховуючи, що представники УПЦ МП систематично закликали вірян не відступати від класичних релігійних обрядів, а Греко-Католицька церква оголосила про-онлайн літургії вже декілька тижнів тому.

Більше того,  різниця між конфесіями не тільки в середніх значеннях, але і у відхиленні від середнього. Як видно на Графіку 1, у православних вірян Московського патріархату є великі розбіжності - хтось сильно не підтримує онлайн-літургії, а хтось підтримує. Тобто думки доволі поляризовані. А ось серед представників інших конфесій вже набагато більше консенсусу.

Молитва та зцілення

Ми також запитали у респондентів чи можна вилікувати вірус молитвою? Респонденти могли відповісти “так”, “ні”, “важко відповісти”. Як видно з Графіку 2, найбільш лояльними до думки, що молитва може вилікувати новий вірус, виявились віряни УПЦ МП та Греко-Католицької церкви (по 20% “так”). Водночас серед респондентів, які ідентифікують себе з просто Православною церквою, без поділів на конфесії, “так” відповіли лише 3%. 

Це відповідає даним Таблиці 1, які вказують, що представники саме УПЦ МП та УГКЦ частіше відвідують церкви та моляться, а також вірять у Бога. Інші ж респонденти частіше є більш номінальними вірянами, і їхня релігійна приналежність не обов’язково пов'язана з глибокими релігійними переконаннями.

Висновки

• Опитування мешканців міст (населення понад 50 тисяч) показує, що українці часто є номінальними вірянами. Вони говорять про свою приналежність до конфесії, але не обов’язково часто відвідують церкви чи вірять у цілющу силу молитви. 

• Найбільш дисциплінованими вірянами є представники УПЦ (МП) та Греко-католицької церкви

• В цілому, ідею онлайн-літургії підтримують велика кількість міських жителів. Найменша підтримка серед представників УПЦ (МП), що співпадає з активною позицією лідерів цієї церкви.

Автор - Тимофій Брік, PhD з соціології, викладач Київської школи економіки

Стаття надана VoxUkraine