Как безопасно вернуть детей 1 сентября в школы: рекомендации медиков и расчеты МОЗ

 "Ми готові йти на ризики, щоб забезпечити навчання дітей та управляти ситуацією шляхом адаптивного карантину", - заявив в інтерв'ю "Українському радіо" головний санітарний лікар України Віктор Ляшко. 

Наразі відомо, що з 1-го вересня школи все відкриють. Закриватимуть навчальний заклад і навчатимуть дітей лише дистанційно тоді, коли район або місто обласного значення, де ця школа, садок, училище розташовані, потрапить до "червоної зони" через перевищення показників захворюваності.

За класифікацією МОЗ, в Україні таких зон чотири: зелена, жовта, помаранчева та червона. 30 липня головний санітарний лікар України після узгодження з Міносвіти затвердив рекомендації щодо організації освітнього процесу, розроблені МОЗом. 

Утім, деякі заходи не зовсім ефективні, а деякі спрацюють лише за умови жорсткого контролю.

Загроза підвищення захворюваності на коронавірусну інфекцію після відкриття шкіл - більш ніж реальна. Питання у тому, як ефективніше захистити дітей, якщо вони підуть восени до школи. 

Як діти інфікуються COVID-19

Сподівання науковців, що діти не беруть активну участь у поширенні коронавірусної інфекції, не справдилися. Великомасштабне дослідження провели у Південній Кореї. У ньому взяли участь 65 000 осіб. Дослідження показує: діти та підлітки від 10 до 19 років поширюють коронавірус так само ефективно, як і дорослі, чи навіть ефективніше. 

- Викликає занепокоєння хибне відчуття, ніби діти взагалі не інфікуються, або не інфікуються так само, як дорослі, і через це нібито є у безпеці. Але вони також розповсюджуватимуть вірус. Ми маємо сприйняти цей факт і взяти його до уваги, - зазначає Майкл Остерхолм, експерт з інфекційних захворювань Університету Міннесоти, США. 

Враховуючи такі дані, найбільш дієвим способом не ризикувати інфікуванням дитини, особливо старшою 10 років, є дистанційне навчання, яке унеможливлює фізичний контакт між учнями, а також між учнями та викладачами. 

Такий варіант є особливо актуальним для дітей та дорослих з так званих груп ризику (пацієнтів з одним чи кількома хронічними захворюваннями, а також літніх людей, в яких набагато вища можливість тяжкого перебігу захворювання та його ускладнень).

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

Контакт між учнями, а також учнями та викладачами, під час навчального процесу - це саме тісний довготривалий контакт (на відміну від випадкових короткочасних контактів у магазині чи транспорті), який робить інфікування вірусом найбільш можливим. 

Саме тому під час будь-яких епідемій перш за все припиняють роботу саме навчальних закладів. Саме тому діти починають регулярно хворіти на ГРВІ тоді, коли йдуть в дитсадок чи в школу. 

Тому ряд педіатрів помітили, що під час вимушеного карантину захворюваність дітей на ГРВІ та інші вірусні інфекції знизилася. 

- Спостерігаю тенденцію, що під час карантину діти менше хворіють на гострі респіраторні вірусні захворювання. Загалом можна це пояснити тим, що коли люди менше контактують, менше передають вірусні інфекції між собою, - зазначає сімейна лікарка Мар’яна Дмитрук. Адже щоб знизити захворюваність, потрібно розірвати основний механізм передачі інфекцій.

Лікарка додає, що під час жорсткого карантину більшість дітей не відвідувала дошкільні навчальні заклади чи школи і навіть була обмежена в прогулянках на дитмайданчиках. Вони були у колі родини окремо від інших дітей, і захворюваність була низька.

- Тож після повернення до шкіл ми, звісно, можемо очікувати збільшення захворюваності на будь-які респіраторні вірусні захворювання, - додає Дмитрук.

Виходячи з цих даних, аргумент: "Не можна закривати школи, якщо працюють магазини та громадський транспорт" є доволі сумнівним. Проблема лиш у тому, що багато батьків не можуть дозволити собі тримати дітей вдома, бо не можуть працювати дистанційно.  

Аналіз рекомендацій МОЗ по поверненню дітей і вчителів до шкіл

1. Вимірювання температури безконтактним термометром та недопуск до навчання чи викладання осіб з температурою 37,2 та вище. 

Цей захід безпеки не є ефективним з кількох причин:

• Така температура може бути нормальною для конкретної дитини чи для дорослого;
• Сам по собі безконтактний термометр не є достатньо точним приладом. За словами лікарки-фтизіопульмонолога вищої категорії Оксани Молодої, безконтактний термометр дає істотну похибку залежно від вологості - як шкіри самого реципієнта, так і навколишнього середовища. Похибка може бути до одного градусу за Цельсієм.
• Має значення також рухова активність.

- Наприклад, якщо дитина підстрибом йшла до школи (або дорослий їхав на роботу в "розжареній" маршрутці), при вимірюванні температура на лобі чи зап’ястку може виявитися вищою за умовну "норму", а після повторного вимірювання за декілька хвилин вже визначатись як "нормальна". Крім того, температура 37 може бути абсолютною нормою як для дорослого, так і для дитини - особливо якщо мова йде про учнів 4-5 класу, які взагалі можуть мати базову температуру 37 - 37,2", - пояснює Молодая.

Подписывайтесь на рассылки Liga.net - только главное в вашей почте

Вимога "працівники з ознаками ГРВІ або температурою понад 37,2 не допускаються на робоче місце" може зіграти з вчителями злий жарт.  

• У деяких випадках носій вірусу може поширювати інфекцію ще до появи симптомів або навіть переносити захворювання безсимптомно. Сама по собі процедура вимірювання температури на вході в школу чи клас може створити черги і мати більше ризиків, ніж вигоди.

2. Захисні маски. Вони ефективні лише тоді, коли їх носять всі і носять правильно.

І, що не менш важливо, правильно знімають та утилізують. Запропонована МОЗ схема "всі заходять в масках, знімають їх на уроках, а на перервах знову надягають" є складною для контролю. 

Щоб цього дотримуватись, ситуація мала б мати такий вигляд. Цілий клас першачків чи навіть старших школярів заходить до школи у правильно одягнених захисних масках, потім правильно їх знімає та утилізує, якісно обробляє після цього руки. Перед тим, як йти на перерву, діти так само організовано надягають маски, всю перерву носять їх правильно, не чухаючи під масками ніс та не торкаючись зовнішньої частини маски, а перед наступним уроком знову правильно знімають та утилізують. І так весь день. 

Зрозуміло, що це - утопія. Чи справді хтось контролюватиме дотримання учнями дистанції під час перерви? Хто і як? Є ймовірність того, що ми отримаємо імітацію безпеки, коли під час уроку дітей саджатимуть на безпечній відстані один від одного, а на перерві вони тісно спілкуватимуться, як завжди.

Питання викликає й вимога носити "маску або респіратор". Адже респіратор з клапаном захищає того, хто його носить, але не людей довкола. Якщо у респіраторі прийде безсимптомний носій, він може стати джерелом інфекції. 

3. Зменшення кількості учнів у класі навчанням по змінах

Теоретично дозволяє дотримуватися дистанції між учнями, але є нюанси. Один з них - можливості інфікування це не скасовує. 

- Якщо контакт з інфекційним хворим відбудеться, він все одно відбудеться - нехай не сьогодні, а завтра. То ж чи діти ходитимуть до школи раз на тиждень, чи через день, чи щодня - насправді це не змінює ситуації, - пояснює лікарка-педіатриня Ярина Грицак. За її словами, за відсутності наскрізного провітрювання такий захід безпеки втрачає будь-яку ефективність. 

- Ми маємо дихати чистим, свіжим, вологим, прохолодним повітрям, щоб наші дихальні шляхи могли ефективно виконувати свою функцію, - каже лікарка. -  В носоглотці розташовані спеціальні ворсинки-війки, які виштовхують назовні бактерії, віруси та будь-які часточки пилу та бруду. В умовах сухого, гарячого повітря слизові пересушуються, ворсинки не можуть ефективно виконувати свої функції, і створюється ефективне середовище для розмноження вірусів. 

Аби учні в класі дихати чистим та прохолодним повітрям, недостатньо просто відкрити вікно. Провітрювання має бути наскрізним, аби забезпечити постійну циркуляцію повітря. Простіше кажучи, треба створювати протяги. Якщо повітря не циркулює, воно застояне, і там є більша концентрація вірусу. 

Через міф про небезпеку протягу вчителі не завжди провітрюють класи - в кращому випадку провітрюють на перерві, а на уроці діти сидять у тісному задушливому приміщенні з зачиненими вікнами чи однією відчиненою кватиркою.

- Маємо чітко розуміти, що всі гострі респіраторні вірусні інфекції, які ми звикли називати “застудами”, викликають віруси. Вони не мають жодного стосунку до холоду, вітру чи інших явищ природи. Захворіти “від провітрювання” неможливо. А ось перебування групи людей в сухому застояному повітрі довгий час значно підвищує ризик вірусного захворювання, - пояснює Ярина Грицак. 

У рекомендаціях МОЗ згадують лише "провітрювання приміщень не менше 10 хвилин після кожного заняття". Через це вчителі можуть думати, що протяги не варто створювати під час уроку.

Гігієнічна обробка поверхонь має сенс для зниження можливості інфікування, бо запобігає перенесенню інфікованих краплин з рук на слизові оболонки. Але важливо, аби обробку проводили не хлоровмісними засобами, а мильними чи спиртовими розчинами. Вони не лише безпечніші для дітей, а й не менш ефективні. 

- На сьогодні частка алергічних захворювань серед дітей значно зросла. Провокувати їх випарами хлору, який, фактично, не має позитивного впливу на зниження поширення вірусу, не варто, - зазначає дитяча лікарка Ярина Грицак.  

Організувати справді безпечний навчальний процес очного навчання буде для співробітників шкіл не менш складно, аніж проводити уроки онлайн. Нехтування цими зусиллями, фактично, зведе нанівець всі запропоновані заходи. 

Що робити в таких умовах батькам

 

Ви можете перевести дитину на дистанційне навчання, якщо є така можливість. Це  особливо актуально для тих, хто мешкає з людьми з груп ризику або чиї діти є у таких групах через певні захворювання.

Є Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, яке набуло чинності 20 серпня 2019 року, закони України "Про освіту" та "Про повну загальну освіту". 

- Ці документи є чинними і будь-яка школа має це організувати за письмовою заявою батьків. Раджу звертатися із заявою якомога раніше, бо організація такого навчання потребує певного часу, - підтверджує освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Якщо можливості залишити дитину вдома немає, то, віддаючи її до школи, слід розуміти всі ризики і врахувати такі поради.

Осіб з груп ризику (бабусь та дідусів та інших осіб старших 65 років, пацієнтів з хронічними захворюваннями) варто ізолювати від дітей, які відвідують школу. 

Не дозволяйте дитині йти до школи, якщо вона чи хтось з членів родини, які проживають з нею, мають симптоми ГРВІ (тісний сімейний контакт в 99% закінчується тим, що перехворіє вся родина). 

Якщо дитина захворіла, не виключайте можливості COVID-19. Будьте на зв'язку зі своїм лікарем, повідомляйте всіх контактних осіб про ситуацію.

Навчіть дітей регулярно, правильно та ретельно мити руки після вулиці, контакту з іншими людьми, поверхнями, яких часто торкаються інші, та правильно користуватись спиртовмісним антисептиком у випадках, коли вода й мило недоступні.

Порадьте дітям не контактувати зайвий раз зі сторонніми людьми і за можливості проводити більше часу на свіжому повітрі (наприклад, під час великої перерви). 

Як тільки з'явиться можливість, вакцинуйте дитину та членів родини від сезонного грипу та інших вакцинокерованих хвороб, аби запобігти коінфекції та зменшити навантаження на систему охорони здоров'я.

- Зниження охоплення щепленнями за останні 6 місяців призвело до того, що ми, фактично, живемо на пороховій бочці і можемо очікувати на спалахи вакцинокерованих хвороб, - вислювлює занепокоєння Коберн Аллен, ад’юнкт-професор педіатрії Університету Техасу в Остіні, США. 

Суттєве зниження охоплення вакцинацією наразі спостерігається й в Україні. Наприклад, від кору станом на 1 червня захист отримали лише 28,3% дітей річного віку.

Детальніше про щеплення в часи коронавірусу можна почитати тут:

Щеплення під час COVID-19: чим ризикують українці і що робити далі

ДОДАТКОВО 

Як поширюється COVID-19

Наразі науковий консенсус такий: COVID-19 передається найперше краплинним шляхом. Тобто від людини до людини найперше через краплини великого та середнього розміру (>5 мкм), які поширюються, коли ми розмовляємо, співаємо, чхаємо, кашляємо чи навіть позіхаємо.

Оскільки ці краплі досить важкі, то сягають відстані лише до 1,5 - 2 м, а потім опускаються на землю або потрапляють на інші поверхні. 

Заразитися можна при тісному контакті між людьми, які спілкуються "обличчям до обличчя". Так краплини слизу чи слини, що вилітають з рота чи носа людини, можуть потрапити на слизові оболонки співрозмовника - у рот, ніс чи очі. Ці ж краплини можуть потрапити на поверхні, яких часто торкаються люди: ручки дверей, кнопки ліфту, поручні в громадському транспорті. Інфікуватися можна, торкнувшись такої поверхні, а потім власних слизових.

Найефективніший метод захисту з точки зору експертів з охорони здоров'я більшості країн світу - соціальна дистанція. Тобто якщо ми тримаємося на безпечній відстані у 1,5-2 м від людей-потенційних носіїв вірусу - убезпечуємо себе від можливого інфікування. 

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать

Експерти з охорони здоров'я підкреслюють і важливість гігієни рук, особливо коли ми заходимо в громадські місця. Можна почути на це аргументи на кшталт: "Заразитися через шкіру неможливо". Так, це правда, але руками ми можемо занести інфекцію з інфікованих поверхонь в громадських місцях на слизові оболонки - в рот, ніс чи очі. Як це відбувається, наочно зображено в короткому відео від Міністерства охорони здоров'я Ізраїлю. 

Найбільш ефективним є ретельне миття рук зі звичайним милом не менше 40-60 секунд. Якщо мило та проточна вода недоступні, можна скористатися спиртовмісним антисептиком (за винятком випадків, коли руки дуже забруднені, тоді антисептик не буде ефективним). Якщо є мило і вода, користуватися антисептиком не потрібно. 

Якщо берете антисептик, одного "пшику" недостатньо, "пшикати" треба так, щоб ви могли потім покрити ним всю поверхню рук. Руки мають залишатися вологими щонайменше протягом тих самих 40-60 секунд.

Якщо дотримуватися відстані неможливо

Не всі завжди можуть дотримуватися соціальної дистанції. Наприклад, коли ви не можете працювати з дому, потрібно купити їжу та інші речі тощо. 

У таких випадках експерти рекомендують користуватися захисними масками. Вони є фізичним бар'єром - маска затримує краплі слизу чи слини, які можуть вилетіти з нашого рота чи носа та інфікувати інших, і певною мірою захищають нас від потрапляння таких краплин на наші власні слизові оболонки. 

Але! Це за умови, коли в ситуації тісного контакту маски носять усі. І носять правильно. Носіння маски має сенс лише тоді, коли вона постійно щільно закриває рот і ніс.

Але навіть на засіданнях уряду чи місцевої влади можна побачити чиновників, які носять маски неправильно або знімають їх під час виступу, аби ті не заважали розмовляти, а потім надягають знову. Під час публічних виступів чиновники часто знімають маски і кладуть до кишені. Цього не можна робити: використану одноразову маску, яка може бути потенційним джерелом інфекції, потрібно зняти за мотузки, утилізувати та вимити руки після її використання.

Марія Калмикова