80% готовы и дальше ходить на работу. Большой опрос, что думают украинцы о коронавирусе

Компанія Gradus провела три хвилі репрезентативних опитувань українців про коронавірус та карантин. Про що ми тепер знаємо? 

Підсумки коротко

• Українці з часом стали швидко обізнані щодо проблеми коронавірусу та карантину. І хоч базові правила щодо миття рук дуже прості, не всі їх виконують, особливо чоловіки.
• Українці більш переймаються за близьких, ніж за себе - що може стати у нагоді владі при комунікації з населенням.
• На сьогодні ще немає паніки і є підтримка дій влади (люди погоджуються на карантин). Але існує ризик, що влада суттєво недооцінює питання економіки. Більшість респондентів продовжують працювати (мало хто перейшов на домашній режим) і не готові відмовлятись від поїздок на роботу. Влада має задуматися над питанням економічних ризиків, які у довготривалій перспективі є не менш важливими, ніж питання здоров’я та безпеки.
• Поки у влади є довіра населення щодо проміжних кроків та відсутність паніки, цим варто скористатись, щоб почати довготривалі економічні кроки та комунікацію про економічні ризики. Експертне середовище наголошує, що в Україні є нагальна проблема масового тестування на коронавірус, а також серйозні економічні виклики. Владі краще зосередитись на цих питаннях, ніж на надмірних та необґрунтованих обмежувальних заходах, які не враховують ситуації з настроями в країні.

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

Поки світом ширяться чутки та фейкові новини щодо коронавірусу, думки більшості українців залишаються виваженими та раціональними. Це гарний сигнал в умовах кризової ситуації в країні та світі. З іншого боку, відповіді українців сигналізують про ризики в економічній сфері - важлива тема під час довготривалого карантину, щодо якої українська влада ще не має чіткої позиції.

Чи бояться українці вірусу?

Перше опитування відбулося півтора місяця тому, ще 31 січня. В той час новини про новий вірус в провінції Хубей почали стрімко розгортатись і президент робив заяви про можливу допомогу українцям в Китаї. Але уявлення, що вірус стане світовою проблемою тоді ще не було.

З того моменту пройшло багато часу, українці спостерігали за трагічними подіями в Італії, панікували в Нових Санжарах та стали свідками карантину у власній країні. 

Читайте також - Коронавірус в Італії: як живе країна в умовах епідемії. Розповідь з Мілана

Ми запитали наших респондентів обрати, чого вони бояться зі списку можливих страхів (таблиця 1). Переважна кількість відповіли, що бояться за своїх близьких. Це дуже цікавий результат. Набагато менше українців бояться особисто за себе, ніж за своїх близьких. 

Таблиця 1. Які страхи у вас викликає коронавірус?

Це не є несподіванкою для соціологів, які давно вказують на схильність українців до "соціального фокусу" (це включає цінності безпеки, традиції, підтримки сім’ї). Такі дані є дуже важливими для комунікації з населенням. Якщо влада хоче донести, що українці мають сидіти вдома, краще наголошувати на колективній безпеці, а не особистій.

Другий важливий висновок - з часом українці почали бути більше стурбованим. Що і не дивно. Адже події в світі стрімко розростались, а в Україні ЗМІ тільки підливали масло у вогонь своїми панічними та неперевіреними історіями. Але і тут страх за себе зростав найповільніше.

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать

На що варто звернути увагу? Зростає страх щодо падіння світової економіки. Питання, як економіка буде виживати в часи затяжного карантину, вже обговорюється експертами. Але політики поки що не піднімають це питання на порядок денний. Можливо, дані щодо зростання занепокоєння серед українців підштовхнуть наших політиків нарешті говорити і про економіку. 

Що українці думають про владу та карантин? 

Ми також спитали респондентів "Чи відомі вам заходи, які здійснює український уряд для убезпечення населення від зараження коронавірусом?" (таблиця 2). Зрозуміло, що на 31 січня ще мало хто цікавився цією проблемою, хоч президент і робив офіційні звернення щодо кроків по боротьбі з вірусом.

З часом кількість українців, які дізнавались про дії уряду (в тому числі і на власному досвіді - через карантин та перекриття транспорту), суттєво зросло.

Таблиця 2. Чи відомі вам заходи, які здійснює український уряд для убезпечення населення від зараження коронавірусом?

Чи підтримують українці карантин? Залежить від ситуації. Наші респонденти підтримують обмеження масовий заходів - сумарна підтримка досягла 91% (59% однозначно підтримали та ще 32% скоріше підтримали). Але, якщо питання поставити інакше і запитати "якими були б ваші дій" у випадку виявлення коронавірусу в країні, ситуація стає більш цікавою (таблиця 3).

Так, люди готові не відвідувати масові заходи та сидіти вдома. Але лише п’ята частина респондентів сказали, що не пішли б на роботу. Це доволі важливий сигнал, адже він вказує, що більшість наших респондентів все одно за необхідності мають покидати домівки. І відмовлятись від цього вони не готові. Тож ситуація з транспортним колапсом в Києві, коли люди штурмують автобуси, є цілком закономірною. Якби міська влада мала доступ до таких даних, можливо, вона б або переоцінила це рішення, або наперед підготувало б якісь альтернативи.

Таблиця 3. У випадку виявлення коронавірусу у вашому населеному пункті, якими були б ваші дії? (остання хвиля, 15 березня)

Чи дотримуються громадяни правил? Чоловіки - будьте відповідальніші!

Ми також запитали наших респондентів, чи виконують вони базові правила безпеки вдома: миють руки спеціальними засобами і не торкаються обличчя?

Виявилось, що більшість респондентів знають про ці правила (таблиця 4), але набагато менше реально їх виконують (таблиця 5). Що цікаво - жінки набагато більш обізнані та дисципліновані за чоловіків.

Таблиця 4. Знають про правила (остання хвиля, 15 березня)

Таблиця 5. Виконують правила (остання хвиля, 15 березня)

В цілому, лише 65% респондентів сказали, що дотримуються карантину. Цікавий момент, якщо в домогосподарстві є дитина, в такому випадку діти на карантині у 90% випадках. Це ще одне підтвердження нашої тези, що українці більше піклуються про інших (сім’ю, близьких), ніж про себе. 

Ми також запитали респондентів прямо, як вони оцінюють ймовірність того, що можуть захворіти по шкалі від 1 до 10 (таблиця 5). Цікаво, що опитувані віком 35-44 роки оцінили свої шанси захворіти найвище. А ось респонденти 45-60 років серед всіх інших груп чомусь вважають, що вони в безпеці. Хоча люди дорослого віку є в найбільшій групі ризику.

Таблиця 6. Як ви оцінюєте можливість особисто захворіти на коронавірус (по шкалі від 1 до 10) (остання хвиля, 15 березня)

Владі варто продовжувати комунікувати про ці базові правила, особливо наголошуючи, що це безпека не тільки особиста - це важливо для життя близьких та оточуючих.

Так що з економікою?

Пересічні громадяни рідко здатні оцінити економічні проблеми та знати як їх вирішити. Тим не менш, всі люди добре уявляють, що відбувається саме з ними на їх робочих місцях та в їх домогосподарствах - саме ця інформація надзвичайно важлива для органів влади. Без цієї інформації влада може недооцінити проблеми громадян чи, навпаки, переоцінити підтримку владних рішень.

Ми вже писали вище, що лише 19% респондентів не пішли б на роботу, якби в їх населеному пункті було виявлено коронавірус. Тобто переважна більшість респондентів мають протилежну позицію - ходити на роботу. Це треба враховувати. Також наголосимо, що наші респонденти живуть у містах з населенням 50 000 і вище. Ситуація в менших містах, де велика кількість населення може працювати на одному чи кількох великих заводах чи підприємствах, ще гірша.

Крім цього, лише п’ята частина респондентів сказали, що вони відтепер працюють на дому (21,4%). Для багатьох інших респондентів це виявилось не так просто. Влада має продумати свої наступні кроки щодо підтримки малого та середнього бізнесу, а також ризиків щодо безробіття. На сьогодні, практично вся комунікація відбувається в термінах захворювання та безпеки, але довготривалі ризики щодо економічної кризи поки не озвучені. Наші дані говорять, що це неправильно.

Із позитиву, наразі 84% респонденти сказали, що не закуповують товари наперед. Тобто паніки поки немає. У влади є шанс скористатись цим моментом, щоб почати вирішувати економічні ризики та комунікувати з людьми.

Авторы: Тимофей Брик, преподаватель Киевской школы экономики; Евгения Близнюк, основатель социологический платформы Gradus Research