Встречи власти и экспертов: предвыборный ход или новая традиция?

У середу, 17 квітня, відбулася дискусія кандидата в Президенти України Петра Порошенка із представниками громадянського суспільства. Ініціаторами дискусії стали позапартійна ініціатива «Виборча рада UA» та коаліція громадських організацій «Реанімаційний Пакет Реформ». Оскільки під час типових прес-конференцій ЗМІ часто відбувається зниження експертного рівня обговорення складних питань, метою цього заходу було організувати безпосереднє спілкування експертів з кандидатами в Президенти перед голосуванням. На дискусію було запрошено обох учасників другого туру президентських перегонів, однак тільки Петро Порошенко дав згоду публічно та без цензури говорити з експертами. Команда іншого кандидата, Володимира Зеленського, погодилася поспілкуватися у такому форматі лише після другого туру виборів.

Дискусію було поділено на 5 тематичних блоків відповідно до конституційних повноважень Президента. Модератором заходу виступив голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. Основна частина обговорення пройшла у формі відповідей Петра Порошенка на питання експертів. Саме такого безпосереднього спілкування влади з активним експертним середовищем нам дуже не вистачає.

1. Безпека та оборона

У цьому блоці Петро Порошенко відповідав, зокрема, на питання про реформу Укроборономпрому та розсекречення оборонних закупівель. Стосовно Укроборонпрому він зазначив, що на засіданні РНБО ініціював рішення про проведення аудиту оборонного концерну однією із чотирьох найбільших світових аудиторських компаній, а рішення про виділення коштів на його проведення вже ухвалено Урядом. Президент підкреслив відсутність будь-якого впливу зі свого боку на органи правопорядку та антикорупційні органи, зокрема в розслідуванні корупції в оборонному секторі, та припустив, що момент опублікування матеріалів про корупцію в Укроборонпромі за місяць до виборів було вибрано не випадково. Також зазначив про початок розсекречення статей Державного оборонного замовлення в частині, що не загрожує національній безпеці.

2. Зовнішня політика

На питання про те, чи готовий він, якщо стане Президентом, «пробачити» Росії кошти, які вона зобов’язана виплатити Україні за рішенням Стокгольмського арбітражу в обмін на укладення нового «газового» контракту, Петро Порошенко відповів однозначно: «Ні». Також його запитали про ставлення до російських компаній, які під європейськими брендами заходять в Україну. Президент відповів, що не заперечує проти законної економічної діяльності російських громадян на території України, при цьому наголосивши на важливості ролі СБУ в контролі цього питання, а також ретельного відстеження діяльності суб’єктів, включених у санкційні списки. Відповідаючи на питання про план реалізації нещодавно закріплених у Конституції положень про курс на НАТО та ЄС, Порошенко підкреслив вагу такого закріплення для недопущення реваншу та що конституційних повноважень у сфері національної безпеки та оборони йому вистачає, щоб належно втілювати цей курс.

3. Економіка та боротьба з корупцією

Згадавши про обмежені можливості Президента впливати на економічну політику держави, Порошенко все ж висловив своє бачення низки важливих економічних питань. У відповідь на питання про ринок землі кандидат у Президенти підтримав запровадження ринку землі, при цьому не розкривши деталі його запровадження. Порошенко згадав про такі успіхи періоду його президентства як зменшення податкового навантаження на бізнес та переведення близько 51% державного бюджету на місцевий рівень розпорядження. Також висловив підтримку ініціативам зменшити тиск органів правопорядку на бізнес, створити бюро фінансової безпеки, побудоване за якісно іншими принципами та запровадити податок на виведений капітал. Відповідаючи на питання про оцінку роботи НАЗК, Президент зосередився на всій антикорупційній інфраструктурі України та заявив про необхідність її перезавантаження (включно із НАЗК). Реагуючи на згадку одного з експертів про актуальність проблеми комунальних тарифів для населення, Порошенко сказав, що основним регулятором ціни є ринок і саме ринок на сьогодні дозволяє не підвищувати тарифи найближчим часом. Окрім цього, Президент відмовився коментувати можливу відставку голови НАК «Нафтогаз», про ймовірність якої раніше сказав Прем’єр-міністр.

4. Конституційна модель влади

Петро Порошенко заявив, що за його президентства не було жодного конфлікту між Президентом та Кабінетом Міністрів, який інституційно закладений у редакції Конституції 2004 року. При цьому він кілька разів підкреслив необхідність подальшого звуження повноважень Президента у сфері децентралізації, зокрема через введення посади префекта (процес внесення відповідних змін до Конституції було розпочато влітку 2015 року, однак зупинено, у тому числі через пропоновані суперечливі положення щодо статусу Донецької та Луганської областей). У цьому ж блоці кандидатові в Президенти було поставлено питання про судову реформу. Так, оцінюючи судову реформу, Порошенко висловив задоволення процесом формування Вищого антикорупційного суду та Верховного Суду. При цьому визнав незавершеність судової реформи, зокрема судів першої та апеляційної інстанцій. Також не погодився з експертами щодо їхньої оцінки відбору суддів Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів як неефективного для втілення судової реформи.

5. Гуманітарна політика

Стосовно гуманітарних питань, кандидат у Президенти запевнив, що буде продовжувати початий ним курс, зокрема в напрямку захисту української мови та формування історичної пам’яті. Він відзначив рівноправність представників усіх національностей та необхідність поступовості у впровадженні заходів, спрямованих на захист мови, як-от введення квот, зважаючи на потребу пояснення їх важливості населенню.

Окремо кандидатові в Президенти було поставлено питання про його ставлення до ухвалення попередньо схваленого Виборчого кодексу в другому читанні. Петро Порошенко відповів, що визнає потребу запровадження пропорційної системи з відкритими списками, однак починаючи з наступних парламентських виборів, згадавши при цьому ризик сепаратизму при непродуманому підході до виборчої реформи.

Також кілька разів згадувалися Мінські домовленості. Президент підтримав збереження існуючого формату переговорів, піддавши критиці пропозиції змінити формат на Будапештський. Пояснив критику тим, що єдиним наслідком такої зміни формату буде виключення із переговорів Німеччини.

Також варто виділити дві наскрізні ідеї позиції Порошенка. Перша – прагнення Президента відмежуватися від діяльності ряду державних органів, як-от антикорупційних, органів правопорядку, судів, пояснюючи це відсутністю впливу на них з його боку та однозначним засудженням практики такого впливу (з частими відсилками до попередньої влади, яка, за його словами, вдавалася до таких практик). По-друге, Президент часто наголошує на своїй здатності проводити необхідні законопроекти через Верховну Раду, пояснюючи це тим, що вони якісно розроблені та враховують можливість бути підтриманими у Парламенті. На його думку, саме в такому форматі співпраця між Президентом і парламентом – найефективніша.

Підсумовуючи, можу лише вітати прагнення одного з кандидатів у Президенти вести діалог з громадянським суспільством саме на такому експертному рівні. Ми чекали цього п’ять років і вважаємо, що ніколи не пізно починати демократичні практики. Головне, щоб вони продовжувалися незалежно від близькості виборів.

• Читайте також: