В США есть NASA и SpaceX, а в Украине? Мы все еще тормозим по части космоса. Кто виноват

Хто головний у космосі в Україні та чого (ще) не вистачає – питання, які не так й часто виникають в рамках кожного чергового політичного циклу. Але не під час поточного. Чому?

Так склалось, що все, що відноситься до питань космічної діяльності, підпадало під компетенцію Державного космічного агентства України, яке створили у 1992 році на прикладі західних аналогів, що добре себе зарекомендували. І відповідне законодавче підтвердження його повноважень також ні у кого не викликало сумнівів. За виключенням одного.

У 1996 році положення закону "Про космічну діяльність" чітко розмежували цивільний та військово-безпековий сегменти. Але, де-факто, всупереч вимогам закону, цивільне космічне агентство на десятиліття стало мілітаризованим. Саме цей момент на великий проміжок часу закрив для України зовнішній світ щодо міжнародної співпраці у сфері космічної діяльності. І, крім цього, підштовхнуло до тісних зв’язків з сусідом-агресором – Росією.

Більше того, у 1999 році, до функцій Агентства додали ще й управління державними підприємствами ракетно-космічної промисловості. Саме цей факт як для багатьох пересічних громадян країни, так й, як не прикро, для можновладців, є своєрідною ознакою того, чим начебто має займатись космічне відомство (а не космічними проектами, як, наприклад, NASA), що є нонсенсом з великої літери.

Що цікаво, найбільш ефективним та результативним українське космічне відомство було на самому ранньому етапі свого існування – періоді, коли воно перебувало саме програмно-проектно орієнтованою структурою. А його падіння, поступово, навіть з все більшим прискоренням в останні роки, пішло спочатку після отримання під свій дах військових, а потім ще й внаслідок наростання проблем, пов’язаних з деградацією підпорядкованої державної власності у ракетно-космічній промисловості.

Тобто, чим далі, тим менш реальних космічних справ, майже "нульових" за результатами, що наразі й спостерігаємо.

Після прийняття на початку 2010-х закону "Про центральні органи виконавчої влади" та відповідних змін до профільного законодавства, вже з 2012 року Державному космічному агентству потрібно було б ділитись повноваженнями по цивільному космосу з якимось з міністерств, віддаючи йому, як мінімум, функції формування державної космічної політики, залишаючи за собою її реалізацію.

Але Кабмін взагалі нікого не квапив, відповідні нормативно-правові акти не готував, аж поки тільки наприкінці 2018 року Мінекономіки не взяло ініціативу у свої руки. Та й її зміг реалізувати у підпорядкування собі космічного відомства лише у вересні 2019 року.

А ще місяць потому, законодавці, крім демонополізації цивільного ракетобудування та дерегуляції космічної діяльності, у тому числі її зовнішньоекономічної частини, у "турбо-режимі" дотянулись й до владних повноважень у цій сфері. І зробили таку ситуацію, коли за українським законодавчим полем, космічне Агентство у звиклому амплуа взагалі залишалось поза грою, тоді як космосом мав займатись тільки центральний орган виконавчої влади саме з міністерськими повноваженнями. Запам’ятаємо це (!) 

Чим відповів Кабмін? 

У грудні 2019 року, не помічаючи оновлених положень закону "Про космічну діяльність", Кабмін привів власні нормативно-правові акти у відповідність до вже втративших чинність положень законодавства 2012 року (!). І що саме цікаво, у вересні 2020 року, Кабмін повторив теж саме (тобто в рамках неіснуючих у законодавчому полі положень від 2012 року), підпорядковуючи Державне космічне агентство на той момент новоствореному Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості. При цьому, залишаючи між ними розподіл повноважень, в рамках вже неіснуючих як рік старих положень космічного законодавчого поля.

Отже, щодо повноважень у космічній сфері в Україні склалась патова ситуація "в квадраті", якщо брати до уваги абсолютне ігнорування чинного законодавства :

1. Військово-безпековий сегмент замість того, щоб з 1996 року бути у сфері управління Міністерства оборони та інших силових відомств, й досі перебуває під дахом цивільного космічного відомства.

2. Вже більше року як повноваження цивільного космосу мають практично повністю міністерські важелі, але де-факто частина з них так і залишилась у відомства, в назві якого є слово "космічне", хоча воно у нинішньому "законодавчому" вигляді взагалі немає права на існування.

І ось 4 лютого у Верховній Раді групою депутатів реєструється законопроект № 5017 про внесення змін до закону "Про космічну діяльність" щодо визначення статусу та розподілу повноважень між центральними органами виконавчої влади у сфері космічної діяльності.

Що хочуть депутати, сформульовано достатньо зрозуміло. Це майже повністю повернутись у 90-ті, передавши міністерські повноваження Державному космічному агентству через надання спеціального статусу (що в принципі дозволяє чинне українське законодавство у сфері державного управління), а також знову напряму підпорядкувати його Кабміну (що й відбувалось від часів його створення у 1992 році, аж до осені 2019 року).

Проблема в тому, що це бажання наспіх було оформлено так, що Головне науково-експертне управління Верховної Ради вимушено було "рознести в пух і прах" положення цього законопроекту.

Отже, яким чином будуть розвиватись подальші події – побачимо.

Але такий "хокей" буде й далі приносити нам лише гіркоту за безцільно втрачені десятиліття та повний занепад космічного господарства. Це буде выдбуватися, поки на всіх щаблях влади не зрозуміють, що будь-які виконавчі інституції мають створюватись, отримувати повноваження та працювати над досягненням тих загальних цілей, які мають бути закладені безпосередньо у ДЕРЖАВНІЙ КОСМІЧНІЙ ПОЛІТИЦІ.

І проблема в Україні, над відміну від інших космічних держав світу, не тільки у відсутності з часів встановлення незалежності саме такого ціле-вказівного документу, але й у бажанні навіть розпочати роботу над ним спільними зусиллями законодавчої та виконавчої гілками влади.

А щоб уникати у подальшому всім набридлих та ще й руйнівних протистоянь – у нагоді було б й утворення з координаційними функціями НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ з питань КОСМОСУ під головуванням президента, що також є у практиці провідних космічних держав світу.