В Україні журналіст трохи більше, ніж журналіст. І не тому, що більшість з нас, – видатні професіонали. На жаль, ні! Просто крім журналістів в Україні не так багато людей, які намагаються генерувати ідеї.  

За 30 років незалежності, в Україні і досі майже відсутня інфраструктура прийняття рішень. Складних рішень, які неможливі без суспільної дискусії. А журналісти, медіа – чи не єдиний стабільний інституційний учасник цієї дискусії. 

Інших або взагалі немає, або дуже мало: дефіцит справжніх вчених, чия б наукова діяльність мала б дотик до проблем сьогодення, не набагато більше письменників, режисерів, змістовних мислителів, які б рефлексували про актуальне і важливе. А деякі ключові елементи інфраструктури рішень просто відгородились величезним парканом, наприклад, судді. 

Разблокируйте чтобы читать дальше
Чтобы прочитать этот текст, пожалуйста, оформите подписку