Антикорсуд просит у Зеленского защиты от Высшего совета правосудия. Что случилось

27 січня 2021 року судді Вищого антикорупційного суду (ВАКС) звернулися до Вищої ради правосуддя із закликом "утриматися від дій, що можуть підривати незалежність суду та завдавати шкоди авторитету правосуддя". Також судді закликали президента України як гаранта Конституції "вжити заходів для забезпечення конституційних гарантій незалежності ВАКС".

На такий безпрецедентний крок судді змушені були піти через систематичні тиск, втручання, залякування дисциплінарними справами і сумнівні покарання щодо суддів Антикорупційного суду. При цьому дії ВРП навіть не завуальовані, нитки їхні ведуть до конкретних кримінальних справ, які певним групам впливу вигідно "злити".

Що ж відбувається і з чим це пов’язано — далі. 

ВРП є ключовим органом суддівського врядування. Саме цей орган, зокрема, може звільнити суддю чи притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

У минулому ВРП вже неодноразово намагалася покарати суддів за незалежність, проявлену під час розгляду справ. Можна згадати про Ларису Гольник, яка викривала корупцію, в тому числі і в судовій системі, Віктора Фоміна чи Віталія Радченка, які санкціонували проведення обшуків та інших слідчих дій у впливових фігурантів справ НАБУ. 

Але найяскравіше тиск ВРП проявився саме на конкурсі з відбору суддів до Антикорсуду, коли певних кандидатів на посади "вибили" з конкурсу через відкриття надуманих дисциплінарних справ.

І от восени 2020 року, ВРП вперше застосувала дисциплінарне стягнення до судді ВАКС. 

Перший удар

16 листопада 2020 року Третя Дисциплінарна палата ВРП притягнула до відповідальності слідчу суддю ВАКС Віру Михайленко, призначивши їй попередження. 

А що ж такого зробила Михайленко? Вона просто дозволила проводити заочне розслідування щодо Миколи Злочевського, колишнього скандального міністра екології часів Віктора Януковича. Злочевський переховується за кордоном, куди втік 2014 року, тому єдиною можливістю притягнути його до відповідальності в Україні наразі є заочне розслідування і заочний суд.

Проте у ВРП так не вважають. Саме за цей дозвіл Михайленко отримала попередження. До того ж це покарання Вища рада правосуддя організувала надзвичайно швидко. Скарга від захисників Злочевського надійшла у другій половині вересня, у жовтні відкрито дисциплінарне провадження і вже в середині листопада ухвалено рішення.

Ще цікавіше розглядати це покарання в контексті зв’язку між ВРП і адвокатами Злочевського. У листопаді НАБУ повідомило про вплив членів ВРП на розслідування. За даними детективів, деякі члени ВРП могли отримати хабар у $50 000 від адвокатів Злочевського і судді Солом’янського райсуду.

Гроші нібито надавалися для того, аби ця суддя уникнула дисциплінарної відповідальності за ухвалення рішення в інтересах Злочевського. До цієї ситуації може бути причетним адвокат Петро Бойко. Цей же Бойко був адвокатом члена ВРП Павла Гречківського. 

Другий удар

Наступним кричущим випадком стало притягнення до відповідальності іншого слідчого судді ВАКС — Тимура Хамзіна. ВРП винесла йому попередження за те, що він дозволив детективам НАБУ провести обшуки у судді Окружного адмінсуду Києва Володимира Келеберди.

Дозвіл на обшук надавався у межах розслідування про ймовірне отримання Келебердою хабара за рішення про поновлення на посаді у ДФС Олени Мазурової. Ймовірно це та ж сама Мазурова, яка підозрюється детективами у спробі надати 5 млн доларів за закриття справи НАБУ щодо Миколи Злочевського.

 На думку Третьої дисциплінарної палати ВРП, достатніх підстав для обшуку не було. Сам же суддя ВАКС Хамзін пояснював, що матеріали справи свідчили про необхідність обшуку На його думку, іншими способами, окрім як обшук, отримати інформацію про ймовірний злочин — у цьому випадку було неможливо.

Особливого значення набуває тиск ВРП на суддю Хамзіна, якщо згадати про зв’язок членів Вищої ради правосуддя із суддями ОАСК. На аудіозаписах, опублікованих НАБУ, зафіксовано, як голова ОАСК Павло Вовк домовлявся із ВРП про притягнення до відповідальності неугодних йому суддів. Як знати, можливо суддю Хамзіна притягнули  до відповідальності саме через це?

Хто наступний

У Вищій раді правосуддя відкрита і ще одна сумнівна дисциплінарна справа, рішення у якій поки що немає. Вона стосується судді ВАКС Андрія Біцюка, який постановляв ухвали у справі злочинної організації в ОАСК. Скаргу подали адвокати підозрюваних суддів ОАСК  Келеберди, Погрібніченка, Саніна, Огурцова та Качура. 

Саме Біцюк подовжував строки розслідування у справі Окружного адмінсуду, за що, ймовірно, його і намагаються "покарати". Цікаво те, що вже після відкриття дисциплінарного провадження, Біцюк все одно ще раз продовжив строки розслідування, не злякавшись протиправного тиску. Він також дозволив, хоч і не з першого разу, примусово доставити підозрюваного голову ОАСК Павла Вовка на судове засідання для обрання йому запобіжного заходу.

А нещодавно судді Антикорсуду Віктор Маслов, Леся Федорак і Ігор Строгий самі заявили про втручання в їхню діяльність з боку ВРП. Її член Олексій Маловацький вимагав надати йому матеріали судової справи, розгляд якої не закінчено, що прямо заборонено Законом України "Про Вищу раду правосуддя". 

Судді ВАКС звернулися з цього приводу до ВРП та до Генпрокурора із повідомленням про втручання. Вони також наголосили, що дії Маловацького не просто протиправні, а й мають ознаки конфлікту інтересів, оскільки він розглядає скарги Національної асоціації адвокатів України, членом якої сам і є.
Про упередженість Маловацького також свідчить той факт, що він ще до вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи почав збирати характеристики на суддів, хоча на цій стадії Закон цього не передбачає.

Але якої допомоги судді Антикорсуду могли чекати від ВРП, якщо звідти ж втручаються в їхню роботу. Тому 17 грудня ВРП цілком очікувано вирішила, що підстав для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя немає. При цьому Маловацький не брав участі у розгляді цього питання, так як інші члени ВРП задовольнили його заяву про самовідвід. Незважаючи на це, 21 грудня ВРП прийняла прямо протилежне рішення і відмовила суддям у відводі Маловацького уже від розгляду дисциплінарної скарги.

Отже

Вища рада правосуддя у нинішньому складі не має нічого спільного із правосуддям. Проблема в тому, що вона не просто неспроможна захистити гідних суддів і покарати негідників, вона сама ж зацікавлена у протилежному. 

Переслідуючи свої інтереси чи то за гроші, чи то за вплив, чи то за тепле місце із зарплатою у сотні тисяч гривень, члени Вищої ради правосуддя руйнують навіть ту надію на правосуддя, яка з’явилася після початку роботи Вищого антикорупційного суду. Якщо зараз ВРП захищає фігурантів топсправ тиском на суддів у вигляді попереджень, то незабаром може перейти і до звільнень, знищуючи Антикорсуд як інституцію.

Ця Вища рада правосуддя має бути перезавантажена, її члени повинні обиратися на прозорому і чесному конкурсі із залученням міжнародних експертів. Саме таким чином обирали суддів ВАКС, конкурс до якого можна назвати найуспішнішим в історії українського правосуддя.