Три тезиса для инаугурационной речи нового президента Украины

Наступному президенту України не позаздриш. Незалежно від прізвища. Безперечно, у сучасній історії були значно гірші часи для України. Але новий глава держави прийматиме дуже знервовану країну. Він заступатиме на найвищу посаду в розхристаній і емоційно виснаженій країні. Попереду ще й парламентські вибори, градус політичної дискусії на яких гарантовано сягне критичних значень.

У нового президента потенційно буде разовий комунікаційний інструмент надзвичайно потужної сили. Це інавгураційна промова. «Не питайте, що країна зробила для вас, запитайте, що ви можете зробити для неї», - виголосив у своєму першому на посаді виступі американський президент Джон Кеннеді. Перша промова нового президента дуже особлива. Її гарантовано почують. Вона може зафіксувати історичний момент, окреслити вектор розвитку і нові горизонти. Вона може визначити точку докладання зусиль для всієї нації. Якби я писав інаугураційну промову для нового президента України (незалежно від прізвища), я б обов’язково згадав про те, чого нам усім зараз критично бракує. Це повага, турбота і терпіння. І саме це є відповіддю на три надзвичайно серйозних виклики, які стоять перед країною і потребують рішення саме в площині правильної комунікації.

Насамперед, новий президент може попросити про повагу. Повагу до тих, хто робив свій вибір. До тих, хто обрав його президентом. Повагу до тих, хто проголосував за його опонента. Ці вибори знову надзвичайно сильно поляризували суспільство. Мова ненависті домінує у Фейсбуку. Але хіба не є це ознакою дорослішання суспільства, коли ти з повагою ставишся до чужої думки, навіть якщо логіка вибору здається «інфантильною» й «ідіотською»? Навіть якщо опонент зробив неправильний вибір?

Новий президент може попросити кожного з нас стати трошки турботливішим. Важливо вміти і хотіти піклуватися про своїх близьких, про свій дім. Турбуватися про власний під’їзд, про рідне місто і, зрештою, про свою країну. А багатьом було б дуже корисно навчитися турбуватися про самих себе. «Стань щасливішим – цим ти допоможеш усій країні» Для патерналістично налаштованих українців ця формула взагалі може бути великим відкриттям.

Найважливіше – наостанок. Новому президенту (незалежно від прізвища) наступного дня після оголошення результатів уже доведеться пояснювати, чому нічого не покращується. Тож варто попросити про терпіння.

У суспільстві є колосальний запит на зміни. Він був очевидним ще до початку першого туру виборів. Але навіть якщо Сергія Капліна зробити міністром енергетики чи головою НКРЕКП, ціни на газ все одно не впадуть. Українським політикам точно варто навчитися краще працювати з очікуваннями українців. Бо такою є формула, яка працює в будь-якому клієнтському бізнесі: якщо ти хочеш, щоб клієнт був щасливим, треба працювати з його очікуваннями. Простіше кажучи, обережніше обіцяти. І попросити трошки потерпіти.

• Читайте також: Уважение, страх, выборы: на чем проваливаются кандидаты