Только для VIP: мы живем в мире, где эксклюзивность важнее развития целого общества

Нещодавно мала привід задуматись про соціальну інклюзію та ексклюзію в широкому сенсі. Перше означає можливість для різних індивідів та груп брати участь в житті суспільства. Друге – виключення окремих груп з тих чи інших аспектів соціального життя, таких як освіта, праця, дозвілля, тощо.

Наявність пандусів у місті – приклад соціальної інклюзії. Можливість розраховуватись карткою за товари та послуги у сільській глибинці – приклад фінансової інклюзії.

За винятком країн Скандинавії, сучасні суспільства здебільшого не надто інклюзивні. Це проявляється в обмеженому доступі до якісних освітніх та медичних послуг, власного житла, дискримінації на ринку праці. І хоча тема нерівності та соціальної ексклюзії вже не одне десятиліття є однією з центральних у європейському інтелектуальному дискурсі, в широких колах вона спливає лише на фоні політичних ексцесів на кшталт перемоги Дональда Трампа на президентських виборах в США чи Брекзиту.