Санкции против медиаимперии Медведчука: почему сейчас? Зеленский очнулся? К сожалению, нет

Підсумую оцінку санкцій проти телеканалів Віктора Медведчука. Спираюся і на власні думки, і на позицію низки різних коментаторів, яких читав.

Чому саме ці канали?

Бо там останнім часом надзвичайно активно множили на нуль персону особисто президента Володимира Зеленського.

Це вам не якась антиукраїнська діяльність, це замах на святе. Тобто – на президентські рейтинги. Вже чого-чого, а цього Зеленський стерпіти не може.

Звідси його особисте рішення про "помсту". І вона мала бути страшна. Звідси збирання підписів членів РНБО під готовим рішенням, без обговорення. Фактично – ритуал перевірки лояльності "першій особі". Пройшли перевірку всі, крім голови ВР Дмитра Разумкова ("не перший, але й не другий").

До всього, якщо цей медіаактив зараз вдасться вбити, виникне питання, хто буде його реанімовувати: особи, наближені до кума Володимира Путіна – Віктора Медведчука, чи до когось іншого (наприклад, до Зеленського).

Чому саме зараз?

- Новообраний президент США Джо Байден (попередні консультації, безумовно, були, підтвердженням чого є свіжа заява посольства США в Україні на підтримку вчорашнього рішення).

- Можливо, ситуація з російським опозиціонером Олексієм Навальним (під шумок).

Яке це рішення в юридичному плані?

Дуже неоднозначно. І закон виписаний проблемно. І рішення РНБО з цим законом пов'язане проблемно.

Не можна сказати, що рішення РНБО вочевидь незаконне, і не можна сказати, що вочевидь законне. "Десь на межі". Позиції правників розділилися.

Звісно, в Офісу президента та Служби безпеки є ще якісь карти на руках, які вони поки не засвітили, але на яку гру їх вистачить – питання.

Чи радіти з цього приводу всім нам?

Беззастережно радіють ті, хто не переймається стратегією та "багатоходівками". Вимкнули – і добре. "Чого тут думати – трясти треба!" "По беспределу так по беспределу, про наслідки потім поговоримо."

Обережно радіють чи зовсім не радіють ті, хто рахує наперед і передбачає, що тактичний виграш – в якому особисті інтереси Зеленського просто тимчасово збіглися з національними інтересами країни – може обернутися стратегічним програшем (наприклад, все це зрештою скасує ЄСПЛ, що дасть "каналам Медведчука" – якщо вони до цього доживуть – фактичну індульгенцію і статус недоторканності).

Загалом це рішення – типовий Зеленський: турбота про ефектність значно переважає турботу про ефективність.

Але іншим каналам прокреслили (якщо хтось досі не зрозумів) справжню червону лінію: перехід з Зеленським "на особистості" – це найгірший злочин проти держави. Це вам не Петро Порошенко, який не опускався до реакції навіть на відверте хамство (у тому числі, зі сторони того ж Зеленського).

Зміна політичного ландшафту

Про союз Слуг народу з ОПЗЖ відтепер можна забути (це плюс). Тут вже війна.

Чи знайдуть собі "Слуги" (якщо не розколються) нових постійних (не ситуативних) союзників у цій війні з ОПЗЖ? Точно не ЄС. Батьківщина? Голос?

Загальна оцінка

Загалом в мене враження, що "точку неповернення" пройдено, але при цьому Зеленський ввязався у нову гру, де його шанси зараз просто не піддаються оцінюванню. Практично, як Наполеон: "On s'engage et puis on voit!" ("Вв’язуємося [у бійку], а потім побачимо [, як бути далі]").

З іншого боку, враховуючи нестерпно болючі удари по рейтингу (див. п. 1), не реагувати взагалі було "не варіантом". Розігрувати варіант "в довгу" (наприклад, бити не по медіа, а по фінансах Медведчука) було не в стилі Зеленського, і не факт, що на це були реальні ресурси (враховуючи те, що вплив Зеленського на правоохоронні органи та суди може і не переважити вплив на них Медведчука та його "групи підтримки"). 

А так, маємо, бодай, тактичний і тимчасовий, але негайний виграш. Для "запалення рейтингів" Зеленського – якщо не ліки, то хоча б знеболювальне.

Стратегічний програш суспільства: нас ще більше привчили, що "сумнівно в правовому плані, але доцільно" – це добре. 

Одні позаминулого року тішилися розгону парламента, інші зараз тішаться бану медведчуківських телеканалів. 

Але логіка одна й та сама: воля президента важливіша за чистоту процедур. Нашому і без того анархічному суспільству це як солодка отрута.