Роспуск Рады: президентский гамбит и парламентский цугцванг

Політикум наближається до точки неповернення. З великою ймовірністю, в країні все ж відбудуться дострокові вибори. З юридичної точки зору, ситуація складна і неоднозначна. Враховуючи недосконалість законодавства кожна із сторін впевнена у своїй правоті, тож в найближчий тиждень слід очікувати вкрай різких заяв та навіть зустрічних судових позовів.

Для Володимира Зеленського питання дочасних перевиборів доволі важливе, як з точки зору збереження лояльного електорату, так і в іміджевому плані. Маючи феноменальну підтримку населення, Зеленський може конвертувати лояльність електорату у реальні зміни, яких потребує держава (податок на виведений капітал, земельна реформа, питання депутатської недоторканості). Однак може і доволі легко та швидко втратити підтримку виборців. Президент Зеленський та його команда розуміють що зміни, про які вони говорили доволі активно у передвиборчій програмі, неможливі без контролю над Верховною Радою. Час грає проти Зеленського.

В той же час частина парламенту категорично чіпляється за можливість відбути повну каденцію. Чому це відбувається? Основний мотив – необхідність отримати додатковий час для того, щоб підготуватися до виборів у жовтні. В першу чергу, це стосується партій, що позиціонували себе як реформаторські, але які так і не змогли продемонструвати результат, який влаштовує виборців.