Якби граф Ян Потоцький (1761 – 1815 рр. - роки життя) довідався, що саме його колись назвуть людиною, яка "сконструювала" українську ідентичність, він був гранично здивований. Ще більше його здивувало б твердження, що, назвавши українців окремим народом, він нібито здійснив якийсь етно-гео-політичний переворот. Адже це була констатація очевидного (принаймні – з перспективи освіченого поляка XVIII ст.) факту: використання співзвучних самоназв (русини, малороси, русскіє) та приналежність до православ’я не робило українців та росіян "одним народом". Ніяких далекосяжних політичних висновків з цього граф у своїх творах не робив (хоча, можливо, підтекстно "підрозумівав").

До фокусу уваги авторів сучасних російських конспірологічних "досліджень" на кшталт "Кто и зачем придумал украинцев" Потоцький потрапив тільки і виключно тому, що одним з перших вжив етнонім "українці" ("Ukrainiens", граф писав французькою, польську він знав погано).

Дивно, що автори цієї макулатури не згадують про той факт, що в молодості подільський дідич Потоцький служив в австрійській армії – адже це так гарно лягало б в більш традиційний і звичний концепт "украинцев выдумал австрийский Генштаб".

Разблокируйте чтобы читать дальше
Чтобы прочитать этот текст, пожалуйста, оформите подписку