Проиграли и политики, и избиратели. Проиграла вся страна. Такой результат выборов

Віртуальні кандидати

Місцеві вибори – можливість обрати реальну людину, сусіда, а не аватара. Але через зміни до законодавства, соціальні ліфти для місцевих активістів в багатьох громадах перетворилися на ярмарок прохідних місць в рейтингових партіях для аватарів місцевих феодалів.

Купівля франшиз одразу на декілька відомих брендів дозволила місцевим "господарям" розкласти яйця на прохідні місця одразу в декілька партійних кошиків.

Окремі віртуальні кандидати виявилися настільки зашквареними, що їх пообіцяли позбавити мандату одразу після виборів. Принаймні, такі обіцянки роздавав напередодні виборів в Ірпені пан Олександр Дубінський. Питання, як ці кандидати, яких він мав перевіряти, потрапили до списку, залишається відкритим.

Частина виборців, схоже, результати "ярмарку вакансій" не оцінили та вирішили не приходити на дільниці.

Хоча, насправді, в кожній громаді були й достойні кандидати, яким довелося йти або у "хвіст" списків або висуватися від менш рейтингових партій. Щоб відшукати достойних, виборцям необхідно було включити критичне мислення та витратити час на дослідження всього списку кандидатів. 

Судячи з того, скільки виборці проводили перед інформаційними стендами та у кабінках, більшість з них задавали собі питання "хто всі ці люди" занадто пізно для ретельного аналізу. А 63% виборців вирішили не приймати рішення взагалі.

Віртуальна кампанія

Можливо, через COVID-19, можливо, фокусуючись на активну інтернет аудиторію (більше 70% населення), або занадто сподіваючись на ефект бренду партії, частина кандидатів скоротили бюджет (хоча й не повністю) на масові гуляння, фарбування лавок та відкриття дитячих майданчиків.

При цьому останні два тижні не можливо було зайти в Інтернет, соцмережі або YouTube, не продивившись декілька географічно таргетованих реклам кандидатів.

Забудовники бомбардували роликами про боротьбу із забудовою. Корупціонери – про боротьбу з корупцією. Кожен кандидат намагався скористатися перевагами онлайн, щоб запропонувати виборцю свою віртуальну реальність.

Віртуальні виборці

Явка на місцевих виборах склала 37%.

В окремих громадах суттєво вплинути на результати могли "політичні туристи". Наприклад, на майже 8 000 виборців в Гатненській громаді – 1300 "прибульців" (16%). В Ірпінській громаді на більше ніж 50 000 виборців -  2600 "прибульців" (>5%). За попередніх даних про явку в Ірпінській ОТГ ~35%, 2600 виборців це вже 15% голосів.

В багатьох випадках перемога кандидатів на виборах залежала не від активності власних прихильників, а від пасивності (колишніх) прихильників конкурентів.

Одна з причин низької явки — розчарування. 

Розчарування, бо герої віртуального серіалу за сприйняттям виборців так і не стали реальними. Альтернативні партії та кандидати також не змогли довести реальність своїх щирих намірів.

Результат – попередні наміри проголосувати залишились в результатах соціологічних опитувань та фейсбук баталіях, а на реальні дільниці виборці не дійшли.

Реальні наслідки

Найрейтинговіші партії зробили ставки на технології, намагаючись мобілізувати виборця. На виборців, схоже, ці технології мали обмежений вплив, але й критичне мислення громадяни переважно також не включили.

Результат – програли і політики, і виборці. Програла вся країна, втративши шанс скористатися здобутками децентралізації для перезапуску країни "знизу".  

Натомість місцеві феодали продовжать цементувати свою монополію на владу, маючи у розпорядженні ще більше ресурсів – сільськогосподарські землі, зростаючі місцеві бюджети та "пральні" у вигляді комунальних підприємств.