Помрачение от безнаказанности. Как победить правовой нигилизм РФ

Сьогодні, 25 червня 2019 року відбулися дві знакові події. Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) на початку доби затвердила резолюцію, у якій було змінено санкційну політику та фактично дозволено повернення до ПАРЄ делегації РФ. А надвечір виплив термін виконання РФ наказу Міжнародного трибуналу з морського права від 25 травня, який вимагав від держави-агресора беззастережно та безумовно звільнити захоплені у листопаді 2018 р. в Чорному морі три кораблі ВМС України та їх екіпажі.

І якщо стосовно повернення російської делегації в ПАРЄ все стало вкрай очікувано декілька місяців тому, то виконання РФ наказу гамбурзького трибуналу залишалося інтригою до останньої хвилини, особливо зважаючи на дії росіян з «прибирання хвостів» у справах викрадених рибалок, троє з яких були передані з окупованого Криму у травні-червні.

Упевнений, що дві події сумної доби є безперечно пов’язаними між собою. Адже невиконання наказу морського трибуналу та відмова тим самим Росією від визнання «Конституції океанів» – Конвенції ООН з морського права, як вже неодноразово повторювалося, робить вразливими та незахищеними юридично власне самі морські інтереси РФ – починаючи від промислового океанічного рибальства, прокладання морських трубопроводів та охоплюючи перевезення вантажів суднами під прапором РФ, з екіпажем РФ чи з російськими судновласниками. Це матиме невідворотні економічні наслідки вже із завтрашнього дня, адже ризики зростатимуть, полізе вгору розмір страхування та скоротяться інвестиції у російський морський транспорт. Звісно керівництво РФ це усвідомлює та якщо згодне на такі наслідки то вочевидь розраховує на заходи з їх мінімізації. Як вона це буде робити – можна як раз побачити з позиції росіян щодо ПАРЄ, де прямий підкуп чиновників міжнародних організацій, поєднаний із лобіюванням через афільований у державах Європи бізнес, доповнюється прямим політичним тиском. Адже сьогодні країни Старого Світу чітко поділилися на три табори – ті хто не знає та не хоче знати що таке російська окупація, ті, хто це добре усвідомлює, та ті, кому власне така окупація подобається – наразі або у найближчому майбутньому.