Почему Москва пошла на разрыв с Константинополем

Чому МП все ж таки пішов на розрив з Константинополем?

Хоча вони мали варіант іншого розвитку ситуації - як от у липні 2008 р. домовитися про дотримання взаємних інтересів (про це якраз сьогодні написав о. Кирило Говорун, згадуючи, що це було в його кабінеті).

Однак бачимо, що з 2016 року МП свідомо загострює конфлікт з Вселенським Патріархатом. Яка ж мета цього?

На мою думку - мета є простою: самим посісти місце "першого патріархату". А для того, щоб цього досягти, потрібно це місце "очистити".

Тож як це на перший погляд не дивно прозвучить, але МП фактично ухопився за привід рішень Вселенського Патріархату щодо України як за можливість заявити, що місце всеправославного кординуючого центру - вакантне. Неймовірно?

Ну то прочитайте слова головного дипломата МП митр. Іларіона Алфєєва:

"Константинопольский патриархат более не является координирующим центром православного мира, считает митрополит Иларион, глава Отдела внешних церковных связей Московского патриархата.

"Мы сейчас встали перед новой церковной реальностью: у нас больше нет единого координирующего центра в Православной церкви, и мы должны это очень ясно сознавать. Константинопольский патриархат в качестве такового центра самоликвидировался", - подчеркнул митрополит Иларион в эфире Первого канала."

Фактично у такий спосіб копіюється аргументація Кремля щодо виправдання агресії проти України в лютому 2014 р.: "там государственный переворот, Украины уже нет".

Кремль ввязався у авантюру "русской весны", очікуючи успіху - підкорення цілої України через часткову окупацію та "федералізацію". Натомість отримав ізоляцію та санкції.

Заявляючи про "самоліквідацію Константинопольського Патріархату", МП виявляє свою справжню мрію - під приводом "захисту від агресії" (нагадаю, що в мінському синодальному рішенні вжито слова "вторжение на каноническую территорию РПЦ") захопити місце першого Патріархату. Тим самим реалізувати ідею, яку не вдалося здійснити при Сталіні, коли Московського патріарха хотіли протитулувати ще й "вселенським" на "8-му Вселенському соборі", а МП перетворити на "анти-Ватикан".

Раніше я писав, що від 2016 р. Москва прагне скликати свій "Всеправославний собор". І зараз ми побачимо спроби провести таке сепаратне зібрання, залучивши до нього ієрархів окремих Помісних Церков. Хоч я впевнений, що задум цей провалиться із ще більшим тріском, ніж "Вселенський собор ‘48".

Кого Бог хоче покарати, відбирає розум.

(Джерело)