Пасха без перемирия. Путину оно не нужно. Он добивается другого

Напередодні великодніх свят в Києві визнали, що домовленостей про перемир’я досягти не вдалося. І головна причина – прагнення Росії домогтися укладення таких домовленостей між Україною і так званими "народними республіками". Що, зрозуміло, Київ схвалити не може.

Для України сторона конфлікту – Росія, і її роль окупанта кількох районів Донецької та Луганської областей зафіксована законодавчо. Про яке перемир’я з ОРДЛО у цьому випадку може йти мова?

Але у російської делегації тепер теж немає особливого вибору. Це раніше у Москві намагалися протягнути окуповані райони на переговори з владою України з чорного ходу. Але після того, як російський президент Володимир Путін під час переговорів із білоруським правителем Олександром Лукашенком заявив, що у питанні Донбасу президент України Володимир Зеленський повинен розмовляти не з ним, а з керівниками "народних республік", будь-який російський чиновник повинен відповідати цій публічній директиві.

Це раніше українських учасників переговорів намагалися заманити в пастки, як це було, наприклад, зі спробою створення так званої "консультативної ради", в якій повинні були спілкуватися представники України та окупованих районів, а Росія, Франція і Німеччина мали виступати в ролі спостерігачів. І, таким чином, створювалася ґрунт для майбутніх двосторонніх прямих переговорів влади України і ОРДЛО – але так, щоб у Києві цього не помітили.

Але зараз від України вимагатимуть таких прямих переговорів. А якщо в Києві не будуть погоджуватися – відмовлятися від будь-яких домовленостей.

І так буде до того моменту, поки Путін не змінить своєї позиції і не повернеться до можливості переговорів щодо Донбасу з Україною. Чи може це статися? В принципі, шанси на зміну путінської позиції існують. На цю зміну може вплинути можлива зустріч американського і російського президентів або хоча б процес підготовки до цієї зустрічі.

При цьому не потрібно всерйоз розраховувати, що, навіть якщо українсько-російські переговори про врегулювання на Донбасі відновляться, вони приведуть до успіху. Можна сподіватися тільки на саме відновлення переговорного процесу. А вже тоді з’явиться можливість домагатися нового перемир’я, обміну полоненими, відкриття нових пропускних пунктів – тобто точкових рішень, які не призведуть до закінчення конфлікту в найближчому майбутньому й до відновлення територіальної цілісності України, але можуть полегшити життя людей, що живуть у прифронтовій зоні і врятувати життя військовослужбовців.

Російська "державна таємниця"

Але поки позиція Путіна залишиться незмінною, переговорний процес у рамках ТКГ буде надійно заблокований російською стороною. І, зрозуміло, не буде ніякої зустрічі в "нормандському форматі". Уже зараз Росія намагається підірвати і цей формат. Заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак, наприклад, запропонував провести зустріч політичних радників глав держав "нормандського формату" за участю представників "народних республік".

Я не буду здивований, якщо Путін запропонує Макрону, Меркель і Зеленському запросити на саміт у "нормандському форматі" Пушиліна та Пасічника. І російський президент прекрасно при цьому буде розуміти, що з його пропозиціями ніхто не погодиться.

Але в Кремлі зараз домагаються не згоди партнерів на переговорах. Путіну важливо продемонструвати Зеленському, що без його прямих двосторонніх контактів із керівниками маріонеткових адміністрацій Донбасу не буде ніякого припинення війни. Втім, і з цими прямими переговорами – це вже російська "державна таємниця" – припинення війни теж не буде. А буде перетворення Росії зі сторони конфлікту на посередника. Чого і домагається Кремль.

І заради досягнення цієї мети немає значення навіть великоднє перемир’я.

Спеціально для Радіо Свобода