Парадокс Зеленского: так ли ему нужна инаугурация 19 мая

Парадокс “інавгурації Зеленського” полягає у тому, що поспішаючи публічно з датою інавгурації він насправді хоче максимально відтермінувати її проведення.

Це пов’язано з тим, що Зеленський не готовий повноцінно обійняти посаду президента та розпочати швидкі та радикальні реформи, на які очікують його виборці. Як у новообраного президента у нього на жаль відсутні два головних інструменти, необхідних для змін: цілісної програми політично-економічної трансформації країни та єдиної монолітної фахової команди, яка могла б одночасно заповнити понад 2000 вакантних місць у виконавчій владі, розпочавши важку рутинну та системну роботу.

Кадровий голод - це ще одна причина, чому Зеленському не вигідний сценарій дострокових виборів. Адже станом на сьогодні у Зеленського просто не має трьох сотень людей, які будуть кандидувати від партії Слуга Народу (205 по мажоритарних округах і 70-80 партійний список). Кандидати, які готові заповнити цю квоту, є в інших політиків-важковаговиків, які за кулуарною інформацією тісно з ним співпрацюють. Мова йде про Коломойського, Авакова, Льовочкіна тощо. Однак Зеленський чітко розуміє: якщо заповнить такими кандидатурами свою політсилу, то потім він не зможе контролюватимуть свою фракцію і це поставить хрест на його політичній карєрі.