Операция Турции в Сирии: война, порожденная войной

Навіть найбільш успішна політика може мати побічні ефекти. Саме так можна охарактеризувати кампанію США проти Ісламської держави в Сирії. Із одного боку дана кампанія справді стала історією успіху. Вашингтону вдалося знищити Ісламську державу як територіальне утворення - при цьому кількість американських солдат, які перебували в Сирії під час кампанії не перевищувала 2,5 тисяч бійців. Ключем до успіху Вашингтону були так звані Сирійські демократичні сили (СДС), основу яких становили бійці курдської самооборони YPG. Американські спецпризначенці тренували бійців СДС, надавали підтримку ударами авіації і вогнем гаубиць М777. Також американці надавали курдам озброєння, включно із протитанковими ракетними комплексами TOW II. В березні 2019 року було звільнено останні анклави в Сирії під контролем Ісламської держави. Із точки зору Вашингтону ця кампанія була зразковою – Сирійські демократичні сили винесли на собі основний вантаж боїв із терористами, а американці уникнули ризику бути втягнутими в масштабну наземну операцію.

Проте внаслідок успішної кампанії проти Ісламської держави Сирійські демократичні сили почали контролювати значні території на сході і півночі Сирії. Це не подобається офіційному Дамаску, який не відмовляється від бажання поновити контроль над всіма територіями, які були втрачені в рамках громадянської війни. Спроба Дамаску закріпитися на східному березі річки Євфрат в лютому 2018 року призвела до значних втрат для сил Башара Асада від вогню американської авіації. Проте і Туреччині не особливо подобається те, що курди почали контролювати до 400 км турецько-сирійського кордону внаслідок успішної операції проти Ісламської держави. Як наслідок Анкара вже два рази – в серпні 2016-березні 2017 та в січні-березні 2018 – проводила обмежені операції на території Сирії. При цьому друга операція – «Оливкова гілка» – вже безпосередньо була спрямована проти анклаву на півночі країни під контролем загонів YPG. Тоді турецькими військовими разом із Вільною армією Сирії було захоплено місцевість навколо міста Афрін. Однак дані операції ніяким чином не вирішували проблему присутності Сирійських демократичних сил на більшій частині турецько-сирійського кордону.

Протягом 2018 і більшої частини 2019 року між Вашингтоном і Анкарою йшов непростий діалог щодо проблематики курдської присутності на турецьких кордонах. Адміністрація Реджепа Ердогана справедливо побоюється за територіальну цілісність країни, якщо курдам в Сирії по прикладу курдів в Іраку вдасться утвердити власну дієву автономію. Анкару по суті цікавив відвід Сирійських демократичних сил від турецько-сирійського кордону. Це б в свою чергу могло б вивільнити території, куди можна було б переселити хоча б частину сирійських біженців, які проживають в Туреччині. Всього за різними підрахунками мова йде про 3,6 млн. осіб. Анкара в рамках відповідного діалогу із Вашингтоном погрожувала продовжити наступ в напрямку на місто Манбідж.