Мосты сожжены. Что я услышал в инаугурационной речи Зеленского
Найбільш україноцентрична президентська промова з усіх досі проголошених.
Раніше президенти України вважали за потрібне детально пояснювати, хто партнери, куди вступаємо чи йдемо.
Зеленський "пішов" від реальних потреб своїх співгромадян.
Разом з тим, заявлені в промові цінності - демократія, повага до людської гідності, розбудова політичної нації, - не залишають жодного сумніву в зовнішньополітичних орієнтирах.
А тому їх не варто проголошувати. Зрештою, це лише механізми - запроваджуємо цінності ЄС і стандарти НАТО (а це чітко заявлено) у себе в країні - ось вам і європейська та євроатлантична інтеграція.
Щиро шкодую тих, хто не захотів чи не зміг почути відповіді питання про війну, мир і окуповані території.
Відновлення довіри з Росією шляхом обміну полоненими.
Продовження шляху відновлення довіри - зупинення кровопролиття.
Якщо вдається зробити попередні два кроки - політичні домовленості і переговори про врегулювання.
Чітко і публічно. Якщо щось не виходить, то легко перевірити, хто що робив, і хто винен, коли немає результату?
Я вітаю те, що питання повернення територій (політичне врегулювання) не стало на рівні озвучених підходів для Зеленського гачком з наживкою, на яку впіймали Порошенка.
Торгівлі територіями не буде. Це єдина і дуже непроста у виконанні озвучена червона лінія у переговорах щодо врегулювання.
Зараз це виглядає неприйнятним для Росії, але бажаним для більшості українців. Що буде далі - побачимо.
І єдність народу як запорука успіху і у внутрішніх трансформаціях, і у міжнародних відносинах, і в обороні - це правильно.
Єдність починаємо формувати не з закликів об'еднатися навколо "безальтернативних", але непрацюючих планів влади, а з відновлення довіри до влади - новий президент, новий парламент, новий уряд. Все дуже непросто, але інакше все рівно не спрацює.
З боку президента Зеленського перший крок до відновлення довіри - бути ближчим до людей, говорити про проблеми, які людей турбують, говорити зрозумілою людям мовою, не обіцяти нездійсненного, виконувати обіцяне.
Щоб йому повірили, президент Зеленський спалює відразу усі мости для договорняків з парламентом і урядом.
Захоплення і ейфорії немає. Але готовність і бажання спробувати допомогти цьому президенту є.
P.S.: Я би ніколи так не писав інаугураційну промову. Але не факт, що зміг би краще.
- Читайте також: Роспуск Рады: президентский гамбит и парламентский цугцванг
Хотите стать колумнистом LIGA.net - пишите нам на почту. Но сначала, пожалуйста, ознакомьтесь с нашими требованиями к колонкам.
