Как "судебная реформа" Порошенко обернулась против самой себя

Окружний адміністративний суд м. Києва визнав відсутність у голови ВККСУ С.Козьякова та його заступника С.Щотки повноважень членів ВККСУ і заборонив їм виконувати повноваження членів ВККСУ. Випадок – екстраординарний. Адже проти керівництва ВККСУ пішов фактично піднаглядний їй орган.
Таку ситуацію можна розглядати і оцінювати по-різному. Як на мене, то, крім іншого, вона свідчить про те, що П.Порошенко почав пожинати плоди своєї судової реформи. Точніше – так званої реформи. Бо те, що з великою помпою колишнім президентом подавалося як судова реформа, насправді було підпорядкуванням судової влади президенту, утворенням судової вертикалі з центром на Банковій. Власне, у цій сфері, до речі, як і багатьох інших, П.Порошенко цілеспрямовано йшов стопами Януковича. Шляхом складних конституційних і законодавчих маніпуляцій (конструктором і головним виконавцем яких був О.Філатов) під П.Порошенка «звели» два ключових органи у сфері правосуддя – Вищу кваліфікаційну комісію суддів України і Вищу раду юстиції (яка стала Вищою радою правосуддя).
Образно кажучи, ці два органи стали руками президента. Після цього потрібні справи у судовій владі можна було робити «чужими руками». Власне, у цьому була головна «фішка» судової реформи від Порошенка-Філатова. На загал (зокрема міжнародний) реформа подавалася як деполітизація судової влади (позбавлення парламенту будь-яких повноважень щодо суддів) і посилення її незалежності (шляхом розширення повноважень ВККСУ та ВРП). Насправді ж робилося все, щоб за формально-показного дистанціювання глави держави від судової влади він отримав усю повноту реальних важелів впливу на неї. Щоб контролювати судову систему Порошенку достатньо було контролювати лише ці два органи.
Хотите стать колумнистом LIGA.net - пишите нам на почту. Но сначала, пожалуйста, ознакомьтесь с нашими требованиями к колонкам.