Как правильно отвечать, когда вам вменяют о внешнем управлении Украины

По-перше, часто просто відповідають, що зовнішнього управління немає як такого. І наводять аргументи про незалежність України, президента, Верховну Раду, уряд. Але це слабка відповідь. Ви захищаєтесь. І вам дуже легко опонувати, наводячи приклади вимог МВФ, позиції посольств по антикорупційній реформі, або наявності іноземців в номінаційному комітеті, який визначає членів наглядових рад держпідприємств.  

По-друге, буває відповідають, що цей термін проросійська маніпуляція. Особисто я використовував більш жорстку варіацію цієї відповіді – зовнішнє управління у нас було до 2014 року, зі сторони Росії. Зараз його немає. 

Така відповідь також проблематична. Вона поляризує аудиторію (але інколи це може бути для вас вигідно). І вам так само можуть легко опонувати прикладами тиску від іноземних держав чи організацій. 

Тому ці дві відповіді – "заперечення" та "насправді, все навпаки", не дуже ефективні.

Ефективна відповідь має показати слабкість аргумента опонента і попередити їхні відповіді-контраргументи. 

На щастя, поняття "зовнішнього управління" логічно дуже слабке. І тут можна успішно застосувати риторичну тактику "пояснення поняття" зовнішнього управління. 

Ось як це працює. Можна поставите риторичне питання "що саме має на увазі мій опонент під зовнішнім управлінням"? 

Те, що інші держави можуть подзвонити президенту України, наказати, що робити, і той виконає? З таким зовнішнім управлінням, звичайно, ніхто не погоджується! І ви, і ваш опонент. Це було б неприйнятно! 

Але, на щастя, в сучасній Україні після 2013 року це неможливо. Ми бачимо, що президент досить часто не може провести навіть свої законопроекти. Будь то ... тут ви даєте приклади.

Чи ви маєте на увазі під зовнішнім управлінням, що іноземні держави або міжнародні організації можуть подзвонити головам фракцій і забезпечити певне голосування в Верховній Раді? Чи набрати міністрів та змусити їх голосувати певним чином на Кабміні? Знову ж таки, ні! (І знов можна давати приклади). 

Чи ви говорите про те, що іноземні держави та міжнародні організації лобіюють свої інтереси, інколи дуже жорстко? Про це? Так, лобіюють. І це нормально. У них свої інтереси, а у нас свої. Так само ми лобіюємо свої інтереси в перемовинах з міжнародними організаціями та іншими державами. Досить часто, вони мають більш компетентних експертів, більш досвідчених перемовників, і більшу вагу в міжнародній політиці. Це реальність. 

І тут нам потрібно багато і постійно працювати, щоб посилювати наші позиції. Ми маємо співпрацювати там, де нам вигідно, але відстоювати свою позицію і не погоджуватись на умови, які нам невигідні. 

Тепер давайте поговоримо про конкретику. Наприклад, перемовини з МВФ. Ось це нам вигідно (перелік), а ось це ні (перелік). І далі вже можна іти в деталі політик.