Как Фирташ победил в деле ЗТМК. Анализ первого провала САП в суде

Минулого тижня Україна почула про перший виправдувальний вирок для Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Самі прокурори вирішили, що їм його слухати не потрібно і на засідання не з’явилися. Йдеться про вирок для менеджера олігарха-втікача Дмитра Фірташа у справі Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).

Цю справу в судах слухали майже 3 роки, аж поки на горизонті не з'явився Вищий антикорупційний суд, що феноменально пришвидшило процес у Заводському суді Запоріжжя.

Усі ці три роки ми детально описували як керівник САП Назар Холодницький і його прокурори “зливали” справу, тому виправдувальний вирок — цілком очікуваний результат.

Однак, проаналізувавши судове рішення, ми знайшли абсурдні аргументи “оправдосу” підзвітного Фірташу директора підприємства Володимира Сивака, який попався на розтраті близько 500 млн грн, виділених компанією олігарха на модернізацію ЗТМК. Комбінат на 51% належить державі, а на 49% — компанії олігарха Дмитра Фірташа “Толексіс трейдинг лімітед”. Цій фірмі передали усе майно заводу, за умови виділення ним грошей на оновлення комбінату. Гроші виділили, але модернізація не відбулася, бо їх вивели.

По-перше, справу розглянули судді, які не мали права її слухати.

Одна із суддів Нінель Марченко заявляла, що представник ЗТМК пропонував їй хабар за виправдання Сивака. Враховуючи ймовірну упередженість інших двох суддів, прокурори САП намагалися відвести всю колегію суду від розгляду справи Сивака. Проте їм двічі відмовили.

Очевидно відводи не задовільнили умисно, оскільки справу почали б слухати заново, але вже в антикорупційному суді. Однак кримінальний кодекс прямо говорить про те, що упереджені судді не можуть приймати рішення у справах і це є підставою для скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

По-друге, суд взяв до уваги висновки псевдоекспертиз, виконаних на замовлення адвокатів менеджера Фірташа.

Одна з експертиз стосувалася питань права, що прямо заборонено законом. Інша, лінгвістична експертиза, розтлумачила, що витрата коштів на модернізацію Сиваком на інші цілі, є начебто законною. Суд також врахував ще одну експертизу, яка начебто спростувала висновок аудиторської служби (він підтверджував, що гроші не вклали в модернізацію заводу). Цей всиновок адвокати Сивака оскаржували в суді і програли справу. Тобто суд порушив вимоги процесу, прийнявши до уваги ці висновки, які за законом навіть не можуть бути визнані експертизами.

Ці ж сумнівні експертизи, які суд взяв до уваги, були потрібні не просто так. Вони допомогли обгрунтувати виправдувальний вирок в частині того, що Сивак начебто законно витратив гроші не на модернізацію, а погасив заборгованість за електроенергію. Однак у господарському процесі щодо повернення майна ЗТМК державі, суди трьох інстанцій констатували, що саме компанія Фірташа “Толексіс Трейдінг Лімітед” була зобов’язана за свій рахунок оплатити прострочену заборгованість за електроенергію, а не за гроші ЗТМК.

По-третє, суд не взяв до уваги важливі показання свідка — представника “Толексіс Трейдінг Лімітед” Ярини І.В. Зокрема, вона пояснила суду, що обов’язок погашення боргу за електроенергію лежав на “Толексіс Трейдінг Лімітед”.

По-четверте, одним із головних доказів у справі була банківська виписка по рахунку в ПАТ “Комерційний банк “Надра”, яка підтверджувала розтрату Сиваком коштів не за призначенням. Однак під час судового розгляду суд визнав цю виписку недопустимим доказом. Причина — вилучення цієї виписки в банку було проведене поза строком дії ухвали суду про дозвіл на вилучення. Внаслідок цього суд вирішив, що недопустимим доказом є і висновок судово-економічної експертизи, оскільки експерти спиралися на відомості з цієї банківської виписки.

Проте суд не врахував, що вже під час судового розгляду цю ж виписку вдалося отримати в законний спосіб. І її зміст був аналогічний змісту, на якому базувалися висновки експертів. Але суд чомусь навіть не виявив бажання допитувати експертів і звернути увагу на цей факт.

Як і не виявив бажання допитати експертів, що проводили вищезгадані псевдоекспертизи на замовлення адвокатів Сивака, адже висновки експертів обвинувачення та захисту були кардинально різними.

Таким чином, аналіз судового рішення лише підтвердив неспроможність чинної судової системи бути незалежною та неупередженою. Щонайменше, вирок у справі нівельований через пропозицію хабара одній із суддів, яка зрештою була однією із тих, хто виніс рішення у справі Сивака. Єдина надія на апеляцію, якщо вона слухатиметься у новоствореному Антикорупційному суді, а не в Запоріжжі, де просто домовитися і про швидкість слухання, і про сам вирок (виправдувальний).

• Читайте також: Наказание и предупреждение: что нужно для борьбы с коррупцией