Ход конем. Возмещение ущерба от неконституционных актов

За усталеною традицією юрисдикційна діяльність Конституційного Суду України широким загалом сприймається та інтерпретується головним чином у політичному контексті. Саме з точки зору корисності та прийдешніх наслідків для тих чи інших політиків та політичних сил регулярно оцінюються численними експертами, власно, і рішення та висновки Конституційного Суду України. За такої ситуації не дивно, що для переважної більшості наших співгромадян єдиний орган конституційної юрисдикції лишається чимось занадто складним та безкінечно далеким від їх повсякденного життя та, що важливіше, від юридичного захисту їх конституційних прав та свобод. Нерідко такого ж підходу дотримуються, щоправда, з абсолютно інших міркувань, й практикуючі правники.

Натомість відповідно до визнаної у теорії позиції юрисдикційна діяльність Конституційного Суду України, який являє собою важливу інституціональну складову механізму забезпечення прав людини, може мати цілком конкретні юридично значущий ефект для забезпечення відновлення порушених прав та свобод конкретної особи.

Звісно, передусім йдеться про те, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) правового акта чи його окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, згідно з положеннями процесуального законодавства є підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами.