Госзаказы в оборонке: покупаем не то, что нужно, а что уже есть

Останнім часом в ЗМІ поряд з політичними новинами особливе місце займає питання оснащення української армії, яке дуже жваво обговорюється. Щодо цієї проблематики пишуть статті, проводять брифінги, озвучують думки в різноманітних телевізійних програмах. 

В деяких з цих матеріалів простежуються лобістські впливи, здійснюється інформаційно-психологічний тиск на посадових осіб, які мають відношення до формування Державного оборонного замовлення (ДОЗ). Воно і зрозуміло, тому що держава на закупівлю озброєння і військової техніки (ОВТ) виділила значні кошти. 

Реальне виконання ДОЗ 2016-2018 років за основними зразками Озброєння та військової техніки (ОВТ) становило не більше 30%. Поясню цю цифру. При формуванні ДОЗ щорічно враховувалися першочергові потреби ЗСУ, виходячи з необхідності і можливостей підприємств українського оборонно-промислового комплексу (ОПК). Замовлення підтверджувало керівництво підприємств і концерну Укроборонпром, після чого підписували відповідні контракти. А в реальності виявлялося, що ці підприємства неспроможні виконати замовлення.