Есть коррупция – нет денег МВФ. Нельзя делать глупости и надеяться, что пронесет

Українська влада: "Дуже треба гроші. МВФ, дайте грошей".

МВФ: "Робіть реформи".

Українська влада не робить реформи, частину з них завертає.

Українська влада: "Дуже треба гроші. МВФ, дайте гроші".

МВФ: "Ви не зробили реформи, ви завернули антикорупційні заходи і не зробили справжню судову реформу. Грошей не буде, поки не виправите".

Українська влада: "Ах ви, ми образились, ми вам ще покажемо".

Українська влада планує звільнити директора НАБУ. Хоча обіцяла цього не робити і МВФ, і всім послам. При тому, що незалежна антикорупційна інфраструктура — важлива реформа з програми МВФ та частина співробітництва з ЕС.

"Ой, все" – це зараз позиція української влади. Вони образилися на МВФ. Влада образилась, як маленька дитинка, якій не дали цукерку через те, що ця дитинка погано поводилась.

"Ой, все". І вирішили звільнити Артема Ситника.

І неважливо, чи вони просто образились на МВФ і вважають Ситника агентом МВФ, Заходу, Сороса, Ротшильда чи Білла Гейтса.

Чи образились на НАБУ за Олега Татарова, бо ті знайшли корупціонера в Офісі президента.

Чи образились за те, що НАБУ вирішило прийти за Степановим, який закупляв вакцину через посередників.

Це у будь-якому випадку погано закінчиться. Бо не може президент розповідати, що він борець з корупцією і одночасно звільняти людину, яка дійсно бореться з корупцією. Не може президент ставати на одну сторону з корупціонерами і вважати, що йому продовжать довіряти.

"Ой, все". Вони кажуть зараз. Коли є запас міцності. Якого не буде через кілька місяців.

Звісно, після того як український владі пробачили звільнення екс-голови НБУ Якова Смолія, там вирішили, що тепер завжди прокатає. 

Отримали такий сигнал. І думають, що так буде завжди. І тому руйнують незалежність НАБУ. Законом. Що принципово відрізняється від ситуації з НБУ. Бо там не було законодавчих змін. А тут мають бути. Не кажучи вже про те, що після звільнення Смолія ми не отримали ні центу від МВФ. Хоч ті і погодилися прислати місію. Наївні.

Але не можна постійно робити дурниці і вважати, що якщо нема покарання, то буде так завжди. Не буде. Якщо тобі щастить зараз, це не означає, що так буде вічно. Колись не пощастить. І тоді прилетить за всі попередні помилки. Разом. Тоді грошей не дасть ніхто. А гроші потрібні. І знову тоді постане примара дефолту. Просто тому, що хтось не хоче робити реформи. І просто тому, що хтось образився.

Ой, все.